Головне управління ДСНС України у Дніпрпетровській області повідомляє

Експрес-інформація Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо попередження пожеж та загибелі людей на них в осінньо-зимовий період (21.11.2016)

 

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами 

 

Правила безпеки при користуванні пічним опаленням та електроприладами

 

Правила безпеки при користуванні газовими приладами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Експрес-інформація Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо попередження пожеж та загибелі людей на них в осінньо-зимовий період

За 10 місяців поточного року в населених пунктах та на об’єктах на території  Дніпропетровської області області виникло 8700 пожеж, внаслідок яких загинуло 124 особи та 126 постраждало. При цьому вогнеборцями було врятовано 118 осіб, з них 11 дітей.

За цей період у житловому секторі виникло 7597 пожеж. Через порушення правил користування пічним опаленням з початку року виникло 166 пожеж, у результаті яких загинуло три особи. Внаслідок необережного користування побутових електроприладів сталося 1089 пожеж, на яких загинуло 33 особи. Від порушень правил користування газовими та гасовими приладами виникло 17 пожеж, внаслідок яких загинула одна людина.

Від необережного поводження з вогнем виникло 7250 пожеж, під час яких загинуло 85 осіб. Необережне поводження з вогнем під час паління призвело до виникнення 3289 пожеж, внаслідок яких загинуло 73 особи.  

З настанням прохолодної погоди значно ускладнюється обстановка щодо виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж у побуті, які призводять до загибелі людей. Найчастіше жертвами вогню є особи похилого віку, члени неблагополучних сімей та особи, що зловживають спиртними напоями.

Осінньо-зимовий період характерний тим, що населення використовує для обігріву житла неякісні електрообігрівальні прилади, частенько - саморобного виготовлення, що призводить до трагедії.

З настанням мінусових температур збільшується кількість включених в мережу електронагрівальних приладів, а, отже, і навантаження на електропроводку. У ряді випадків із-за природного старіння, також внаслідок тривалого періоду експлуатації з перевантаженням, відбувається пробій ізоляції і коротке замикання електропроводки, яке призводить до виникнення пожежі.

 У квартирах і житлових будинках, що мають пічне опалення, не звертається увага на виконання вимог пожежної безпеки як при влаштуванні печей, так і при їх експлуатації. Пожежі найчастіше відбуваються внаслідок появи у цегляній кладці тріщин, у результаті застосування для розпалювання горючих і легкозаймистих рідин, випадання з топки або зольника палаючих вугіль.

Окрім цього, для опалювання приміщень використовують газові конфорки і духовки.

В опалювальний період з 1 жовтня 2015 року по 1 квітня 2016 на Дніпропетровщині виникло 4043 пожежі, на яких загинуло 118 осіб та травмовано 85. Під час пожеж врятовано 148 осіб, з них 16 дітей.

За цей період у житловому секторі сталося 3424 пожежі. Пожежі були спричинені: необережним поводженням з вогнем  - 2658 випадків, під час яких загинула 81 особа; необережним користуванням побутовими електроприладами - 497 випадків, на яких загинула 21 особа;  порушенням правил пожежної безпеки під час експлуатації пічного опалення – 222 випадки, де загинуло 9 осіб; порушенням правил користування газовими та гасовими приладами виникло 11 пожеж, внаслідок яких загинуло 2 людини.

Якщо у вашому житлі холодно, радимо використовувати для опалювання приміщень тільки електрообігрівачі заводського виробництва.

Перед початком опалювального сезону огляньте печі і димарі: чи справні вони, чи не мають тріщин а також обов'язково очистите їх від торішньої сажі.

Поясніть дітям, як уберегтися від біди, ніколи не доручайте їм наглядати за печами, що топляться, не залишайте наодинці з включеними електрообігрівачами.

Не перенавантажуйте електромережу, включаючи одночасно декілька потужних побутових електроприладів, використовуйте тільки калібровані запобіжники.

Шановні батьки! Приділіть увагу нагадуванню правил безпечної поведінки своїм дітям.  Розкажіть їм про основні небезпеки, які можуть підстерігати їх вдома. Навчіть правилам безпечного використання газових та електричних приладів. Безпека дітей залежить в першу чергу від батьків! Спілкуйтесь з дітьми, навчайте їх основам безпеки життєдіяльності, виховуйте культуру безпечної поведінки.

Якщо виникла пожежа чи інша надзвичайна ситуація негайно викликайте оперативно-рятувальну службу за телефоном 101. Зателефонувавши, обов’язково вказуйте точну адресу місця події, своє прізвище і номер телефону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

 Красива і багата земля України рясніє корисними копалинами, лісами, озерами та річками, садами та хлібами, але приховує і небезпеку. Уже шістдесят років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все не перестає воювати. Ситуація з вибухонебезпечними предметами неабияк загострилася у зв’язку зі збройним конфліктом на сході нашої держави.На жаль, в Україні ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підриваються на іржавому металі Великої Вітчизняної війни та на небезпечних «подарунках» завезених із зони АТО. Але факт залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття. До речі, знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним. Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

- вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).

- ручні гранати;

-піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди.

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

 Як правило, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, в школу. Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, не ховаються снаряди часів ВВВ.

Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль здається безхазяйним;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- специфічний запах.

 Якщо знайдений предмет не повинен, як Вам здається, знаходитися «в цьому місці і в цей час», не залишайте цей факт без уваги. Якщо ви знайшли забуту річ в громадському транспорті, опитайте людей, що знаходяться поряд. Постарайтеся встановити, чія вона або хто міг її залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора). У разі знаходження підозрілого предмету в під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. При неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку у ваше відділення міліції. Якщо ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.

При виявленні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.

2. Не підходьте до предмету, не торкайтесь і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся "зрізати" шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування.

- тримайтеся подалі від ліній енеропостачання, що впали.

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком; негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога. 

 Якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам. Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють бомби парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Вони розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі і представники силових структур, і, при повторному вибуху, жертв буде набагато більше.

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила безпеки при користуванні пічним опаленням та електроприладами

Порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення – одна з поширених причин виникнення пожеж у побуті в зимову пору року. Особливо коли погодні умови досить суворі, а на вулиці сильний мороз. Зрозуміло, що кожен прагне аби у його оселі було тепло та затишно, для цього вмикає різноманітні електронагрівальні прилади, користується несправним пічним опаленням. Як наслідок — виникнення пожеж, знищення матеріальних цінностей та загибель людей. У зв'язку з цим Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до громадян з проханням виконувати заходи безпеки при використанні печей та електронагрівальних побутових приладів. Запам'ятайте, при користуванні печами забороняється:

- розпалювати їх легкозаймистими та горючими рідинами;

- залишати печі, в яких горить вогонь, без нагляду;

- доручати розпалювати печі та нагляд за ними дітям;

- розташовувати меблі, шафи та інше обладнання поблизу печей на відстані меншій 0,7 м. а від топкових отворів до горючих матеріалів відстань повинна бути не менше 1 ,25 м: проводити розпалення печей дровами, довжина яких перевищує розміри топника;

- сушити та зберігати на поверхні нагрівання опалювальних печей горючі предмети;

- використовувати для обігріву несправні опалювальні печі;

- категорично забороняється закривати піддувало опалювальної печі, коли там ще горить вугілля або є жар – це може призвести до отруєння чадним газом;

- виносити та викидати гаряче вугілля ближче 15 метрів від будівель.

 В опалювальний сезон не забувайте очищати димарі від сажі хоча б один раз на три місяці.
 Не менш поширеною причиною пожеж є порушення правил користування побутовими електроприладами. Аналіз таких пожеж показує, що вони відбуваються, в основному, з двох причин: у разі порушення правил користування електропобутовими приладами і прихованої їх несправності. Крім того, пожежі можуть виникати і від несправної електропроводки або неправильної експлуатації електромережі. Це може статися, наприклад, якщо в одну розетку включити кілька побутових приладів водночас. Виникає перевантаження, електропроводка може нагрітися, а ізоляція – спалахнути. Якщо в місці короткого замикання є горючі матеріали або конструкції, вони миттєво спалахують. Тому, необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть пошкодити ізоляцію.

 Запам'ятайте кілька основних запобіжних заходів і правил пожежної безпеки при експлуатації електричних та нагрівальних приладів, що використовуються у побуті:
• нагрівальні прилади можна встановлювати тільки на негорючі підставки;

• забороняється залишати прилади, щоувімкнені без нагляду та вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

•необхідно спостерігати за щільністю контактів у місцях приєднання проводів приладів до вилки, клем між собою тощо;

• забороняється користуватися саморобними нагрівальними приладами. 

 Якщо пожежі уникнути не вдалося, негайно повідомте про це пожежно-рятувальну службу за телефоном 101, при цьому вкажіть точну адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомте своє прізвище та номер телефону. При можливості проведіть евакуацію людей та розпочніть гасіння пожежі підручними засобами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила безпеки при користуванні газовими приладами

 У нашій країні, як правило, широко використовуються природний і зріджений гази. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі абс котли. Газом користується майже 80% населення, в тому числі й діти шкільного віку. Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи з шкільного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, усвідомлювати до яких наслідків призводить порушення цих правил.

 Природний газ майже вдвічі легший за повітря і під час витоку з приладів газопроводів скупчується у верхніх зонах приміщення. Зріджені гази в паровій фазі, навпаки, важчі за повітря в 2,0 — 2,7 рази і під час витоку з балона, газопроводу чи ємності вони опускаються в нижню зону приміщень скупчуючись на підлозі, у низинних місцях (підвалах, колодязях). Гази, що містяться у трубопроводах і резервуарах, а також при неправильному спалюванні в газоспоживальних приладах, небезпечні. Витік газів внаслідок порушення герметичності трубопроводів, посудин, арматури чи при утворенні в замкнутому об'єм повної концентрації газоповітряної суміші може спричинити вибух, пожежу: вибухонебезпечна концентрація природного газу в повітрі 5 — 15% за об'ємом, для зрідженого — 2 — 9%. При такій концентрації газу в приміщенні достатньо відкритого вогню, іскри, щоб виник вибух. При більших концентраціях (до 60%) відбуватиметься нормальне горіння

 Основні вимоги безпечної експлуатації побутових газових приладів.

Газифікацію житлових будинків здійснюють працівники спеціалізованих організацій відповідно до проектів газифікації, які ґрунтуються на вимогах існуючих норм і правил. Отже, категорично забороняється самовільно встановлювати, переставляти, ремон­тувати і замінювати газові прилади.

Під час експлуатації газового устаткування не дозволяється підігрівати балони зі зрідженим газом, встановлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням. Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо у випадку затухання одного з пальників, приміщення загазовується і може статися вибух. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг чи подув вітру не загасили полу­м'я. Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленим пальником. У процесі роботи газових водонагрівачів (колонок), ємнісних водонагрівачів, опалю­вальних котлів та печей виділяється значна кількість продуктів згоряння, які повинні обов'язково відводитися у відокремлені димові канали. Особлива небезпека створюється, якщо в димоходах відсутня тяга. Це призводить до неповного згоряння газу й виділення чадного газу (СО). Отже, перед тим як запалити пальник, необхідно перевірити наявність тяги. Для цього запалений сірник чи смужку паперу підносять до перервника тяги в газовій колонці. Якщо полум'я сірника чи смужки паперу втягується всередину, — це свідчить про наявність тяги; якщо залишається, нерухомим - тяга відсутня; відхиляється від газового приладу в приміщення — тяга зворотна. При відсутності тяги чи зворотній тязі, а також під час сильних вітрів та атмосферних опадів користуватися газовими апаратами з відводом продуктів згоряння в димоходи категорично забороняється.

 Важливою умовою безпеки при користуванні газовими приладами є також контроль за тим, чи повністю згоряє газ. При повному згорянні полум'я має голубувато-фіолето­вий колір, при неповному — жовтувато-солом'яний. Неповне згоряння газу призводить до інтенсивного виділення в приміщення чадного газу, який згубно діє на організм люди­ни. При неповному згорянні газів, тобто коли не вистачає кисню, виділяється оксид вуг­лецю — СО (чадний газ), який не має ні кольору, ні запаху, але характеризується високою токсичністю. Після кількох вдихів повітря, що містить всього 1% (за об'ємом) СО, людина втрачає свідомість і через 1-2 хвилини наступає смерть.

 Повне згоряння газу забезпечується:

- при правильному регулюванні газозапалювальних пристроїв, яке виконується працівниками газового господарства;

- при постійному надходженні чистого повітря; при справності димоходів та вентиляційних каналів; при наявності достатньої тяги;

- при утриманні газових приладів у справному стані та чистоті; при використанні камфорок з високими ребрами, при користуванні посудом із широким дном.

При виявленні запаху газу в приміщенні необхідно:

• повідомити про це дорослих членів сім'ї;

• закрити крани перед газовими приладами та на приладах; при газовому (балонно­му) устаткуванні — вентиль на балоні та крани на плиті;

• відкрити вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

• не допускати в приміщення відкритого вогню, не вмикати і не вимикати електро­прилади та освітлення, щоб запобігти утворенню іскор;

• повідомити про витікання газу в аварійно-диспетчерську службу газового госпо­дарства по телефону 04 і залишити приміщення. Якщо запах газу з'явиться на вулиці, у під'їзді, на подвір'ї та інших місцях, необхідно повідомити про це дорослих та аварійно-диспетчерську службу газового господарства по телефону 04 і обов'язково виконати вказівку диспетчера.

 Надання долікарської допомоги потерпілим.

При всіх нещасних випадках, пов'язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отру­єння) слід подзвонити в одну з міських служб: швидку допомогу — 103, пожежну — 101, газову — 104, міліцію — 102. Пам'ятайте! Будь-яка з цих служб повідомить решту і вони прибудуть на місце події. До прибуття швидкої допомоги потерпілому слід надати першу долікарську допомогу. При опіках потерпілого слід перемістити в безпечне місце і захистити уражені місця від зовнішнього середовища. Захисними засобами можуть бути будь-які стерильні мате­ріали (бинти, марля), чисті й випрасувані простирадла, покривала, скатертини. Неприпустимо очищати шкіру від прилиплого чи погорілого одягу, розрізувати по­шкоджені ділянки тіла, щоб у рану не занести інфекцію. Опіки часто супроводжуються шоком. У цьому випадку потерпілому слід дати 20 кра­пель Зеленіна чи настойки Валеріани, каву чи міцний чай. Забезпечити спокій до приїзду лікаря. 

При отруєнні чадним газом і задусі до прибуття швидкої допомоги слід винести потерплого на свіже повітря, покласти на рівному місці, усунути все, що заважає диханню (розстебнути комір, при потребі—пасок), дати понюхати нашатирний спирт, зробити штучне дихання. Потім тепло вкрити і стежити, щоб потерпілий не заснув.