Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю
З 01 січня 2026 року Законом України № 4219 запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон України № 875).
Відповідно до норм Закону України № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою (ст. 182 Закону України № 875).
Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ст. 10 Закону України № 875).
Внески сплачуються за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».
Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) розміщені на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Довідково:
1. Закон України № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».
2. Закон України № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами).
Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 4660,00 гривень (3328,00 грн х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.
Податки і гарантії при трудовому договорі з нефіксованим робочим часом
Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав.
Основні умови договору:
- працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості;
- роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи;
- мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць;
- якщо працівник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години.
Чому важливо працювати офіційно?
При оформленні трудового договору роботодавець:
- утримує та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб;
- утримує та сплачує 5 % військового збору;
- нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску.
Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник:
- отримує страховий стаж для майбутньої пенсії;
- має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати;
- користується гарантованим соціальним захистом.
Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат.
Працюйте офіційно – сплачені податки та внески працюють на ваш захист!
Деклараційна кампанія 2026: граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026.
За результатами подання податкової декларації про майновий стан і доходи, фізичні особи зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік:
- до 01 серпня 2026 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для успішної реалізації імплементованих дій Плану дій BEPS (а в подальшому – також правила GAAR, підрозділ 4.3.3(b)(ii) «Впровадження правил, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків») необхідно забезпечити ефективний обмін податковою інформацією за спеціальними запитами з іноземними компетентними органами, оскільки такий обмін є одним із важливих (а іноді єдиним) формуванням доказової бази при здійсненні податкового контролю в галузі міжнародного оподаткування (контроль за трансфертним ціноутворенням, виплат пасивних доходів, діяльність нерезидентів, КІК тощо).
Застосовування сучасних технологій сприятиме вирішенню таких завдань:
- вдосконалення ризик-орієнтованих підходів (запровадження принципів рівності та справедливості оподаткування);
- оптимізація процесів обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами (підготовка, надсилання, отримання);
- забезпечення накопичення та структурування інформації з питань обміну податковою інформацією з метою уникнення дублювання їх повторного ініціювання та направлення до іноземних компетентних органів протягом встановленого (у тому числі міжнародними договорами) терміну зберігання;
- оперативний пошук та використання інформації структурними підрозділами ДПС відповідно до функціональних повноважень;
- прискорення отримання запитуваної інформації від іноземних компетентних органів;
- забезпечення взаємозв’язку системи обліку обміну з ІКС ДПС (інформаційні бази даних) щодо реєстраційних даних резидента, періоди запитуваної інформації (операція, що досліджується може бути триваючою);
- оперативне реагування на отримані запити від іноземних компетентних органів;
- комп’ютерний (автоматизований) переклад (запит/відповідь);
- підтвердження або спростування ризиків щодо дотримання платниками податків вимог чинного законодавства;
- формування повної, якісної та об’єктивної доказової бази при здійсненні заходів контролю і, як наслідок, зменшення судових спорів;
- створення аналітичних матеріалів (довідка, діаграма, графік, таблиця тощо) для формування висновків щодо ефективності обміну в розрізі країн, тематики, ризиків, платників податків, ініціаторів запитів, виконавців відповідей на запити, що надійшли від іноземних компетентних органів тощо.
Впровадження нових механізмів роботи ДПС, що ґрунтуються на більш широкому використанні технологій, обміну інформацією за стандартом Автоматичного обміну інформацією (AEOI), застосуванням автоматизованого ризик-орієнтованого підходу, автоматизація процесу обміну інформацією з іноземними компетентними органами забезпечать ефективне та комплексне протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, зростання доходів бюджету, затвердження принципів рівності та справедливості оподаткування (враховуючи існуючі сучасні міжнародні практики).
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 4 частини першої ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
При цьому частиною 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 637).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону № 637 банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Згідно з п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 2473 торгівля валютними цінностями – операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів – із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів – без фізичної поставки).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню не підлягає.
Функціонування системи управління комплаєнс-ризиками
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України запроваджує концептуальні засади функціонування системи управління комплаєнс-ризиками з метою підвищення податкової свідомості платників податків через попередження про ризик, можливості його самостійного усунення платником податків та спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично порушують податкове законодавство або працюють поза законом. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків.
ДПС допомагає суб’єктам господарювання та громадянам виконувати свій конституційний обов’язок – сплачувати податки. Для цього активно впроваджує та розвиває цифрові сервіси, проводить роз’яснювальну роботу серед громадян по залученню до користування зазначеними сервісами. Діяльність ДПС із мінімізації податкових ризиків зосереджена, зокрема, на розробці програмних продуктів, що забезпечують підвищення рівня сервісів, які надаються платникам.
Субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua, є ключовим елементом нової філософії податкового адміністрування, що спрямований на створення партнерських відносин між державою та бізнесом.
На ресурсі розміщено:
- перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Включення до переліку відбувається на підставі аналізу податкової поведінки платника, його показників, відсутності податкових ризиків тощо. На субсайті кожний платник може перевірити, чи включений він до зазначеного переліку;
- інформація про переваги та послуги. На субсайті роз’янюється, які саме переваги отримують платники, які включені до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
- актуальні новини та аналітика. Ресурс публікує новини, пов’язані з податковим комплаєнсом та змінами в законодавстві, роз’яснення для бізнесу та інші важливі матеріали.
Впровадження комплаєнс-менеджменту та створення субсайту «Територія високого рівня податкової довіри» є важливою частиною стратегії ДПС щодо стимулювання сумлінної сплати податків.
Кошти або майно надані у якості пожертвувань та благодійних внесків: який дохід враховується фізичною особою з метою отримання податкової знижки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує загальний річний оподатковуваний дохід. Сума витрат, дозволених для включення до розрахунку податкової знижки не може становити більше 4 відс. від такого доходу.
Як легалізувати трудові відносини?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо трудовий договір між фізичною особою та роботодавцем неукладений, то трудові відносини юридично не закріплено.
Тож, коли особа, яка виконує трудові обов’язки (тобто фактично перебуває в трудових відносинах) наполягає на оформленні трудового договору відповідно до вимог діючого законодавства, а роботодавець не бажає оформити трудові відносини належним чином, виникає необхідність доводити факт перебування у трудових відносинах працівника з конкретним роботодавцем.
Підтвердити факт перебування в трудових правовідносинах можливо як у судовому так і в позасудовому порядках.
В позасудовому порядку працівник може обговорити з роботодавцем свої права, а у разі негативного результату – направити звернення одночасно до територіальних органів Держпраці та ДПС.
Особливості встановлення факту перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку визначені статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Фізична особа має право звернутися до суду за місцем її проживання з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Звертаємо увагу, що роботодавцям не слід забувати про відповідальність за неофіційне працевлаштування працівників. На сьогодні законодавством передбачено такі види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.
Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2026 триває декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);
- іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);
- для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).
Зобов’язані подавати Декларацію також:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися.
Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.
Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.
Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.
Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.
Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.
Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.
Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.
ДПС України наказом від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744» (далі – Наказ № 160) внесено зміни до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».
Наказом № 160 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить перелік моделей РРО, що дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена (203 моделі), а саме:
► РРО, дозволені до первинної реєстрації, – 63 моделі;
► РРО, первинна реєстрація яких заборонена, – 140 моделей.
Наказ № 160 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80015.html
Принципи Національної стратегії доходів до 2030 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Заходи реформування податкової системи та податкового адміністрування, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року ґрунтуються на принципах:
► Стабільності: Збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.
► Нейтральності: Політика та адміністрування повинні сприяти досягненню рівності та справедливості оподаткування у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників податків. Політика повинна реагувати на внутрішні та глобальні економічні виклики і конкуренцію, яка породжується тінізацією економіки.
► Справедливості: Політика повинна бути спрямована на мінімізацію регресивності та сприяння горизонтальної та вертикальної справедливості платниками податків. Важливим є досягнення принципу справедливості через використання розподільної ролі податків, враховуючи фіскальну спроможність платників податків. Критичним є недопущення запровадження економічно необґрунтованих пільг та преференцій, які не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання.
► Доброчесності: Політика повинна бути спрямована на забезпечення дотримання контролюючими органами принципу доброчесності, посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до податкових та митних органів з боку суспільства. Безумовним пріоритетом є забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах контролюючих органів.
► Інтегрованості: Максимальне наближення політики і адміністрування до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях є запорукою тісної інтеграції України у світову економіку.
► Ефективності: При розробці політики слід враховувати спроможність органів влади щодо забезпечення збирання надходжень та адміністрування доходів. Це має досягатися шляхом вдосконаленням управління процесами адміністрування, їх цифровізацією, підвищенням якості використання даних контролюючими органами.
► Розвитку: Політика та стратегії повинні забезпечувати підтримку відбудови, післявоєнної реконструкції та відновлення економіки України, стимулювання розвитку її виробничого та експортного потенціалу. Політика має передбачати запровадження необхідних інструментів для підтримки інвестицій з урахуванням тих, які використовуються в країнах ЄС.
Чи підлягає коригуванню граничний розмір МПЗ, встановлений ПКУ, на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Чи звільняється від сплати єдиного внеску за себе працевлаштована ФОП, яка після 01.01.2026 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 18 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 504) після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з положеннями ст. 181 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) відпустка, зокрема, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій ст. 179 КЗпП, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця. Така відпустка зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені, зокрема ст. 18 Закону № 504, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2811) та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до статей 3, 10, 11 та 12 та Закону № 2811 в редакції, чинній до 01.01.2026, при народженні дитини одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, призначається допомога у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого п. 1 прим. 4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 в редакції, чинній з 01.01.2026 державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон № 4681), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці (ФОП) є платниками єдиного внеску.
Зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Водночас, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску також є роботодавці. Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 в редакції, чинній до 01.01.2026, до таких роботодавців належали органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу відповідно до законодавства за окремі категорії застрахованих осіб, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Відповідно до п/п. 6 п. 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) (далі – Порядок) механізм сплати єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнається Порядком.
Єдиний внесок за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.
За осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, у тому числі за осіб, які відповідно до абзацу другого п. 1 прим. 4 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Закону № 4681, єдиний внесок сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України (п.п. 1 п. 2 прим. 1 Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску (далі – Платники). При цьому, згідно з п.п. 3 п. 4 Порядку за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, Платником є Пенсійним фонд України.
Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування (абзац перший п. 7 Порядку).
Отже, законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 оформлено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують перебувати у такій відпустці після 01.01.2026:
здійснюється як виплата допомоги за правилами і у поряду, що діяли раніше,
так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.
Враховуючи викладене, на фізичну особу – підприємця, яка після 01.01.2026 продовжує перебувати у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширюється дія частини шостої ст. 4 Закону № 2464 на загальних підставах.
Безбар’єрність – доступність та зручний сервіс для всіх платників
У податковій службі безбар’єрність це:
• Доступ до онлайн-сервісів:
Найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС, вебсайт КНЕДП адаптовані для людей з порушенням зору;
Контакт-центр( тел.0 800 501 007, дзвінки безкоштовні)
• Доступність приміщень для людей з інвалідністю та мало мобільних груп населення;
• Ввічливе та уважне ставлення кожного відвідувача
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: у якому рядку додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається реалізація товарів (робіт, послуг) юридичною особою – платникам податку на прибуток підприємств або неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) здійснюється на 500-й календарний день після такого продажу (надання), повідомляє.
Вартість (реалізація) товарів (робіт, послуг), наданих юридичним особам – платникам податку на прибуток підприємств або неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України відображається у рядках 24 та 24.4 додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Переваги системи управління ризиком дотримання податкового законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
Особливості заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Який алгоритм входу до Електронного кабінету із застосуванням ключа Дія.Підпис?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Для здійснення входу до приватної частини Електронного кабінету (особистого кабінету) за допомогою Дія.Підпис необхідно:
- увійти до Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС (Головна/Е-сервіси/Електронний кабінет);
- натиснути «Вхід» на головній сторінці Електронного кабінету;
- у вікні «Вхід до особистого кабінету» обрати вкладку «Дія.Підпис»;
- натиснути «Отримати код» та відсканувати згенерований QR-код;
- у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».
До державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,9 млрд грн єдиного внеску
Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровської області спрямували до державних цільових фондів понад 7,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Це у порівнянні з січнем – лютим минулого року майже на 1,4 млрд грн, або майже на 21,0 відс., більше.
Нагадуємо, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
До уваги роботодавців!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.
Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219 внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».
Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
В якому порядку виробники електричної енергії заповнюють декларацію з акцизного податку у період дії воєнного стану?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для виробників електричної енергії, тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію.
Виробники електричної енергії заповнюють розділ Е декларації з акцизного податку (далі – Декларація) «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 6).
Розділ I «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розд. VI Кодексу» (Далі – Розділ І) Додатка 6 Декларації заповнюється всіма виробниками електричної енергії.
Розділ II «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до п. 38, 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу» (далі – Розділ ІІ) Додатка 6 Декларації заповнюється виробниками електричної енергії, у період дії п. 38 та п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, у разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляє «0». У Додатку 6 до Декларації такий виробник заповнює графи 1-4 та 6 Розділу І, в інших графах Розділу І та у Розділі ІІ у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляє «0».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44174
Чи може платник отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиному внеску за його письмовою заявою?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІКС ДПС) відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів (ст. 1 Закону № 393).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, суб’єкт господарювання за письмовою заявою може отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском в контролюючому органі, в якому відкрито інтегровані картки такого платника.
Документ у довільній формі в паперовому вигляді видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Довідково: абз. перший і другий п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (зі змінами);
наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами);
Закон № 393 – Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями).
До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим.1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Водночас, згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Норми п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та відповідно мінімальна сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, на запит ДПС висловило позицію, яка полягає в тому, що пунктом 381.4 статті 381 Кодексу встановлено, що у разі переходу права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:
для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);
для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи/рядки Додатка не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи/рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:
у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;
у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;
у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.
Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:
графа 11= графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;
графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена.
Разом з тим, платники заповнюючи графи 11 та 12 Додатка мають право відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.
Повернення орендодавцем, який вже не є платником ПДВ, гарантійного платежу (оплати за останній місяць оренди): що з ПДВ у орендаря?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Гарантійний платіж за своєю сутністю є попередньою оплатою вартості послуг з оренди (оскільки, як зазначено, він є оплатою за останній місяць оренди).
У випадку повернення постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до відповідної податкової накладної.
Однак, з урахуванням норм п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідного розрахунку коригування.
Отже, якщо у постачальника на дату повернення коштів покупцю відсутня можливість зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної (зокрема у зв’язку з анулюванням його реєстрації платником ПДВ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
Понад 9,2 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
У січні – лютому 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 9 201,5 млн грн податкових платежів. Це майже на 880,7 млн грн більше ніж за результатами відповідного періоду минулого року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Якісна інформаційна підтримка платників сприяє підвищенню рівня виконання суб’єктами господарювання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні забезпечується позитивна динаміка надходжень до бюджетів усіх рівнів і стабільне їх наповнення. Дякуємо громадянам, бізнесу і громадськості за відповідальність і податкову дисципліну», – зазначив керівник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що оперативним інструментом вирішення актуальних питань для платників є комунікаційна податкова платформа (КПП). Вона створена та діє на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Якщо платники мають питання у сегменті податкового законодавства і ці питання потребують детальних роз’яснень або оперативного вирішення, можна звернутись на окрему електронну скриньку КПП (
Також, платники можуть звернутись на КПП з пропозицією провести зустріч з питань, що їх цікавлять та знаходяться у компетенції податкового органу.
Перевіркою встановлено, що під час виплати доходу (авансу) найманому працівнику нараховано та утримано зменшену суму ПДФО: відповідальність податкового агента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Відповідно до з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктів 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
У разі, якщо дані перевірок податкового агента щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі ПДФО, то до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Водночас, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Разом з тим, ст. 129 ПКУ визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 якої при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ, нараховується пеня.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Крім того, застосовується адміністративна відповідальність.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій ДПІ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Питання були стосовно подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік, звіряння даних нерухомого майна, отримання адміністративних послуг в ЦОП.
Також, запитували про роботу Офісу податкових консультантів, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інше.
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.