Захист прав споживачів

Категорія: Home
Перегляди: 1509
Rating:
( 0 Rating )

Основним правовим актом, що забезпечує права покупців, є Закон України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг, які придбавають, замовляють, використовують продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, та суб'єктами господарювання (виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності), встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Увага! Закон України «Про захист прав споживачів» (надалі – Закону) не передбачає захист прав споживачів у разі придбання продукції (товарів, робіт, послуг) у невідомих осіб. Мова йде про осередки несанкціонованої торгівлі, тобто «стихійної» торгівлі, де купівля продуктів харчування (м’яса, птиці, риби, молока тощо) пов’язана з підвищеним ризиком для здоров’я і життя споживача.

Головні структурні підрозділи, що займаються питаннями додержання цього закону та моніторингу за учасниками ринку послуг та торгівлі, є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальний орган - Головне управління Держпродспоживслужби  в  Дніпропетровській області. 

У разі порушення прав споживачів громадяни можуть звернутись з повідомленням про факти порушень до Держпродспоживслужби  чи надіслати звернення до ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області (телефон   068-565-46-39).

Органи, що здійснюють захист прав споживачів  у м. Кривому Розі

 

Державна служба  України з питань  безпечності  харчових продуктів та захисту споживачів       

(044) 279-12-70- приймальна,

(044) 278-84-60, 278-41-70 - канцелярія

Головне управління Державної продовольчої споживчої служби у Дніпропетровський області

068-658-80-99.    068-565-46-39

 

 Криворізьке міське управління Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровський області

 097-092-44-84,   096-678-51-10

Відділ   захисту прав споживачів  апарату Криворізької міської ради і виконкому

(056) 493-04-76            (056) 92-71-01

Відділ  розвитку  підприємництва  виконкому Покровської районної в місті ради

94-74-62,  068-50-70-855

ВИМОГИ ДО ЗВЕРНЕНЬ З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

 Громадяни мають право звернутися до відділу з питань захисту прав споживачів апарату міськради і виконкому у письмовій або усній (викладеній громадянином і записаній посадовою особою на особистому прийомі) формі з чітко викладеними пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами, у тому числі щодо отримання роз’яснень законодавства з питань захисту прав споживачів, які відносяться до компетенції відділу.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у зверненні обов’язково має бути зазначене прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання громадянина, його контактні телефони.

Письмове звернення повинно бути підписано заявником  із зазначенням дати.

Обов’язково до заяви необхідно додати:

  • копію розрахункового документу (чек, квитанцію, договір), який засвідчує факт придбання товару, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, найменування суб'єкта господарювання, його місцезнаходження (підстава ст. 8 Закону);
  • копію заяви до суб'єкта господарювання з вимогами щодо усунення недоліку в товарі, його заміни або повернення коштів та відповідь від нього (підстава Закон України «Про звернення громадян», п.30 наказу Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визначається анонімним і розгляду не підлягає.

У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення чи без дотримання встановлених чинним законодавством вимог, воно повертається громадянину з відповідним роз’ясненням.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відділу або його заступник встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

 

ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СПОЖИВАЧА

Стаття 4. Права та обов'язки споживачів

  1. Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

 1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

 6) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

 7) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до Закону;

 8) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

 9) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

  1. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
  2. Споживачі зобов'язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

ПРАВА СПОЖИВАЧІВ: ПРО ЩО МАЄ ЗНАТИ КОЖЕН!

Чи можна повернути товар, якщо не підходить розмір чи фасон?

Можна.  Але це стосується непродовольчих товарів. Ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» прописує право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця протягом 14 днів з дня придбання, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. При цьому не можна допустити використання товару, потрібно зберегти його товарний вигляд і чек.  

Які товари належної якості не підлягають обміну  / поверненню?

  • Товари, що не підлягають обміну та поверненню (окрім гарантійного чи повернення у разі поганої якості придбаного продукту): продовольчі товари, лікарські препарати та засоби гігієни, косметика і парфуми, білизна, тканини, шкарпетки та панчохи, дитячі м’які та гумові іграшки, деякі ювелірні прикраси, книжки та журнали, перуки та деякі інші товари.

Як повернути товар неналежної якості ?

  • Якщо дефекти товару виявились під час гарантійного терміну – відклеїлася підошва черевиків, чи розійшовся шов у сукні. Такі недоліки виникають з вини виробника, а тому можна вимагати заміни таких товарів на аналогічні або повернення коштів, це передбачено ч.1 ст.8 «Закону». Неякісний товар підлягає обов’язковому обміну чи поверненню, окрім випадків, коли продавець може довести, що пошкодження / несправність чи інша втрата якості товару відбулась з вини покупця. За наявності чеку ви завжди можете повернути товар, або вимагати обміну на такий самий (зі збереженням вартості на момент покупки – тобто продавець не може вимагати доплати, навіть якщо товар подорожчав) чи інший товар з асортименту (з перерахунком вартості).  

Чи треба платити за ненавмисне розбитий чи зіпсований товар?

  • Не треба. Якщо ви ненавмисно розбили товар, вас не можуть змусити сплатити його вартість. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором. Ви – не власник, поки не заплатите за товар. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести. Наприклад у суді. Якщо супермаркет туди звернеться та продавець доведе вашу провину у суді, адже до моменту покупки за збереження товару відповідає його власник (а до сплати на касі це не покупець), а пошкодження чи знищення товару, що відбулося з причини відсутності бортів на полиці чи через неправильне розміщення товару, не є провиною особи, доки не буде доведено протилежне. Продавець не має права тиснути на покупця, вимагати сплатити за непотрібний йому товар чи іншим чином застосовувати примус, тим паче перешкоджати залишити заклад чи погрожувати – в такому випадку потрібно викликати поліцію (102). Самостійно стягувати такі виплати продавець не має права. Може тільки зафіксувати  факт пошкодження його майна.

Як оплатити товар, якщо ціна на ціннику і в базі касира відрізняється?

  • Коли Ви купуєте товар, відбувається укладання договору купівлі-продажу з супермаркетом. Згідно ст..655 Цивільного кодексу України , продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає  цей товар і сплачує певну грошову суму. У ст. 691 ЦК зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже, грошова сума – ціна - є умовою договору, яка Вам відома і на яку Ви погоджуєтесь. Вартість на ціннику не повинна відрізнятись від вартості товару у чеку. Якщо на касі вас просять сплатити більше за вартість, яку було вказано, ви можете відмовитись і будете праві.

Неактуальність цінників – це проблема не покупців, тому ви маєте право вимагати повернення різниці вартості, якщо вже сплатили, відмовитись від покупки або придбати товар за вказаною на ціннику ціною. Якщо супермаркет необґрунтовано відмовляється від публічного договору, то повинен відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.  У разі, якщо ви помітили таке порушення чи вам відмовляють у задоволенні ваших прав – пишіть  до Держпродспоживслужби.

Чи обов’язково залишати рюкзак чи сумку у комірчині супермаркету ?

  • Ні. Особливо, якщо там у Вас залишаються цінні речі, документи тощо. Адже ці комірки, що замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торговельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як камери схову на вокзалі), ви не укладаєте договору найма (як із банківським сейфом, а тому відповідальності за залишені речі працівники магазину не несуть. Продавці чи охоронці не мають права змушувати вас безпідставно здавати речі до комірчин, зокрема, мотивуючи це розмірами сумки тощо. За законом, залишати речі у комірчині необхідно лише у разі, коли ви маєте аналогічний товар, який продається в магазині, а в цьому торгівельному об’єкті вхід з такими товарами заборонено (проте, якщо в вас є на нього чек, можете не хвилюватись, що будуть якісь проблеми). Також проводити обшук охоронці не мають права, так, за законом вас можуть попросити показати речі, та навіть викликати поліцію у разі підозри на крадіжку, проте огляд можливий виключно з дозволу покупця, а примус, будь-яка агресивна поведінка чи залякування, вже є приводом для виклику поліції з вашого боку.  

Інформація для населення, яка розміщується  в  аптеках та аптечних пунктах

Роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти).

Ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами повинен мати в залі обслуговування населення інформацію про наявність ліцензії, особливості правил відпуску лікарських засобів, місцезнаходження і номер телефону ліцензіата, якому належать аптека та структурні підрозділи, місцезнаходження і номер телефону державного органу у справах захисту прав споживачів, місцезнаходження і номер телефону територіального органу державного контролю якості лікарських засобів, а також книгу відгуків та пропозицій, забезпечити можливість встановлення та функціонування інформаційного стенда або термінала.

Підстава: п. 165 постанови КМУ від 30.11 2016 № 929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».

Знай свої права: яка інформація має бути зазначена на товарі

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, яка повинна бути надана до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Отож, яка інформація має бути зазначена на товарі?

- назва товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

- дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм, тощо), умови використання;

- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами  та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

- позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

- дату виготовлення;

- відомості про умови зберігання;

- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

- правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

- строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

При цьому, вся інформація про продукцію споживачеві повинна надаватися українською мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Знай свої права: чи забезпечені права споживача на безпеку продукції в умовах стихійної торгівлі?

Відповідно до статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на безпеку продукції, а саме на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища.

Чи забезпечене це право у випадку вуличної торгівлі?

Питання риторичне.

Держпродспоживслужба нагадує, що єдиними законними місцями для торгівлі харчовими продуктами є продовольчі магазини та ринки.

В магазині за якість і безпечність товарів несе відповідальність суб’єкт господарювання.

На ринку продавати власні продукти можуть як юридичні, так і фізичні особи, у випадку, якщо вони мають при собі:

  • документи, які підтверджують якість продукції;
  • медичну книжку у продавця;
  • висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи;
  • сплачений ринковий збір.

Відсутність зазначених вище документів на харчові продукти означає відсутність гарантії її якості та безпечності.

Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення торгівля «з рук» на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також слід мати на увазі, що рішення про сплату штрафу виносить суд, тому на порушників покладається також сплата судового збору. До того ж поліція має право до розгляду питання судом вилучати всю продукцію, яка реалізовувалася незаконно, з подальшою її утилізацією.

Пам’ятаємо, що стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування!

Знай свої права: ціна на ціннику і в чекові  відрізняється

Що робити коли ціна на ціннику і в чекові відрізняються? - детально розкажемо як діяти .

Споживач має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору (Закон України «Про захист прав споживачів»).

інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги);

інформація про продукцію, в тому числі, повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння;

ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов’язані реалізовувати товари за умови наявності цінника на товар - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Якщо споживач бачить одну ціну на ціннику певного товару та хоче сплатити саме цю ціну, проте на касі під час розрахунку виявляється, що ціна на товар є іншою, тоді необхідно звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку.

 

ПОМІТИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЦІН? ПОВІДОМТЕ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБУ!!!

Повідомте у чат-бот!

У часи, коли вся країна згуртувалася для протидії військовій агресії, підвищення цін на хліб та інші продукти є неприпустимим.

Держпродспоживслужба просить громадян повідомляти про випадки завищення цін на продукти харчування.

Якщо ви виявили неправомірне підвищення цін, повідомте Держпродспоживслужбу або її територіальні органи.

Зробити це можна:

за допомогою електронної пошти Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

за телефонами (050) 230 04 28, +380 (96) 000 98 23;

через чат-бот, який працює в Телеграм https://t.me/StopOverpriceBot

також ви можете звертатись до територіальних органів

Держпродспоживслужби, контакти яких можна знайти на сайті dpss.gov.ua.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» (ЗП України, 1996 р., № 21, ст. 596), доповнивши її пунктом 21 такого змісту:

«21. Установити, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», обласні військові адміністрації разом з Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,

Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі цін на такі товари:

  • борошно пшеничне;
  • макаронні вироби;
  • батон, хліб;
  • крупа гречана;
  • крупа вівсяна;
  • свинина, яловичина, птиця (тушки курячі);
  • молоко, масло вершкове, сметана;
  • яйця курячі;
  • олія соняшникова;
  • цукор кристалічний;
  • капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля,
  • етанол (розчин 96%);
  • нестероїдні протизапальні лікарські засоби вітчизняні, антибактеріальні лікарські засоби вітчизняні;
  • бензин (марки А-92, А-95), дизельне пальне, газ скраплений для автомобілів».

ЯК УНИКНУТИ ОБРАХУВАННЯ?

Для цього необхідно уважно стежити за діями касира. Обслуговуючи покупця товарів касир повинен відповідно до п.23 постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення»:

  • чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці;
  • оформити розрахунковий документ на повну суму покупки;
  • назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом, при цьому паперові купюри і розмінну монету видати одночасно.

Про послідовність вказаних дій необхідно пам'ятати, оскільки деякі касири, користуючись неуважністю покупців, дають здачу в такому порядку: спочатку чек, потім дрібні гроші, якщо покупець ще не відійшов – паперові купюри.

Якщо покупця обрахували, а касир цього не визнає, залишається лише одна можливість повернути гроші – «зняти касу». У кожному касовому апараті враховуються усі покупки і фіксується сума одержаних від покупців грошей.

Якщо касир працював сумлінно, сума готівки у касі і сума, яка зафіксована у касовому апараті, повинні співпадати. Якщо грошей виявиться більше ніж зафіксовано, це і є гроші покупця. Касир не повинен мати особистих грошей на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо).

Слід пам'ятати, правильність розрахунку необхідно перевіряти на місці, не відходячи від каси.

Необхідно мати на увазі, що бувають інші форми обрахування. Наприклад, коли  покупець придбаває багато товарів, касир включає вартість покупки, яку покупець не купував. Бувають випадки, коли ціна на товар, зазначена на вітрині, не співпадає з ціною, вказаною у чеку. Тому, необхідно уважно звіряти ціни товарів, які реально купуються, з тими, що вказані у чеку.

Якщо під час розрахунку споживач встановить невідповідність ціни товару, необхідно звернутися до керівництва магазину з вимогою зробити відповідний перерахунок. Якщо споживачу законні вимоги відмовляться задовольнити, треба зробити відповідний запис у «Книзі відгуків і пропозицій» і звернутися за консультацією до спеціалістів відділу з питань захисту прав споживачів апарату міськради і виконкому, виконкомів районних у місті рад. Потрібно мати чек і зазначити повне найменування суб’єкта господарювання та його адресу.

 

Кабінет Міністрів України скасував книгу відгуків і пропозицій у сфері надання послуг 

Нагадуємо, ще у 2020 році було скасовано обов'язок ведення Книги відгуків та пропозицій у закладах роздрібної і гуртової торгівлі та ресторанного господарства.

Тепер дійшла черга й до сфери послуг.

Уряд постановою від 16.06.2023 р. № 614 затвердив у новій редакції «Правила побутового обслуговування населення».

Крім того, постановою № 614 скасовано вимогу щодо ведення книги відгуків і пропозицій у сфері надання послуг. Норми про виключення зазначеного документу внесено до:

  • Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 р. № 176;
  • Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою КМУ від 15.03.2006 р. № 297;
  • Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 991,
  • Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою КМУ від 16.12.2015 р. № 1060.

Звернемо увагу, що оновленими «Правилами» врегульовано особливості надання наступних видів побутових послуг:

  • ремонт та пошиття взуття;
  • послуги хімічного чищення та фарбування (перефарбування) виробів;
  • ремонт побутової радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, ремонт та виготовлення металовиробів;
  • ремонт та виготовлення меблів;
  • перукарські, манікюрні та педікюрні послуги;
  • ремонт та виготовлення ювелірних та інших виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;
  • прання білизни;
  • послуги лазень, саун і душів;
  • послуги прокату.

Виконавець зобов’язаний:

дотримуватися встановленого режиму роботи;

надавати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про побутові послуги;

забезпечити відповідність об’єкта надання побутових послуг, обладнання та устаткування санітарним вимогам, вимогам з охорони праці та протипожежної безпеки;

забезпечити наявність нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання побутових послуг, технологічної документації на надання побутових послуг та дотримання їх вимог працівниками, які надають побутові послуги;

забезпечити підбір працівників з необхідним рівнем кваліфікації, додержання прав споживачів, установлених законодавством;

створювати умови для збереження прийнятих від споживача виробів та матеріалів та використовувати їх за призначенням;

попереджати споживача про незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати властивості побутової послуги, у разі істотного зростання вартості побутової послуги, ніж можна було очікувати під час укладання договору;

одержувати від споживача згоду у разі виникнення потреби на виконання додаткових побутових послуг, не передбачених умовами договору;

дотримуватися строків виконання замовлення;

виконувати гарантійні зобов’язання щодо наданих побутових послуг;

 забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за надані побутові послуги відповідно до законодавства;

  • здійснювати побутове обслуговування відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов договору.

У Правилах передбачено, що обслуговування споживача здійснюється державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

На прохання споживача його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Уряд впорядкував та цифровізував надання гарантійних послуг покупцям побутової техніки, мобільних телефонів та інших технічно складних побутових товарів

Про це йдеться у постанові «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», яку ухвалили на засіданні Кабміну 28 листопада 2023 року.

Що саме змінює цей документ:

 споживачі отримають доступ до експлуатаційних документів на офіційному веб-сайті виробника та можливість завантажувати їх в електронному вигляді протягом гарантійного терміну;

 зменшується навантаження на бізнес за рахунок скасування паперових форм (9 форм), які продавці зобов’язані заповнювати при гарантійному обслуговуванні товару та які створювали підстави для накладання штрафних санкцій Держпродспоживслужбою

Такі зміни Уряд ухвалив задля спрощення ведення бізнесу, діджиталізації бізнес-процесів та покращення сервісу, що надається кінцевому споживачу.

Продавці отримали можливість видавати електронні гарантії.

Для цього необхідно зареєструвати техніку на офіційному сайті виробника в установленому порядку.

Також продавці отримали право запросити у споживача інформацію про товар для його ідентифікації.

Щодо покупців побутової техніки, то тепер вони отримають доступ до експлуатаційних документів на офіційному сайті виробника та можливість завантажувати їх в електронному вигляді протягом гарантійного термін.

 

Про обов’язки продавця щодо заповнення відповідних розділів гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування

Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний:

 у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах;

поінформувати споживача про правила користування товаром;

заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування;

надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.

У разі коли товар потребує проведення робіт з уведення в експлуатацію, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати споживачу відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.

У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару встановити неможливо - від дня укладення договору купівлі-продажу.

Про відмітки до гарантійного талона після виконання ремонту (гарантійного обслуговування) технічно складних побутових товарів та про продовження гарантійного терміну експлуатації.

Під час передачі споживачеві відремонтованого товару виконавець у його присутності проводить перевірку відповідності параметрів та споживчих властивостей товару вимогам нормативних документів, зазначених в експлуатаційних документах, а також правильності внесення відповідних записів до гарантійного талона.

При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.

Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Закінченням терміну гарантійного ремонту вважається дата одержання споживачем товару з ремонту, про що вноситься відмітка до гарантійного талона. До гарантійного талона вноситься відмітка про продовження гарантійного терміну експлуатації, яка засвідчується підписом відповідальної особи виконавця.

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ – ПРОДАВЦІВ ТОВАРІВ

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та їх виробниками, продавцями та виконавцями є надзвичайно популярними та необхідними для кожної людини. На жаль, іноді внаслідок цих відносин позитивного результату для їх сторін не вдається досягти. Мова йде про незадоволення споживачем придбаним товаром чи отриманою послугою. Законодавець досить ретельно закріпив права та захист споживачів при виникненні таких ситуацій. Попри це, позиція продавця при таких дослідженнях ставилась на другий план, оскільки основна увага приділялась саме захисту прав споживачів.

Для початку варто з'ясувати певні теоретичні аспекти, знання яких є необхідне при виконанні подальших інструкцій

Згідно з законодавством після придбання товару покупець може звернутись до продавця з претензіями стосовно придбаного товару. В даному контексті товари можуть мати:

1) Належну якість - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем (п. 13 ст. 1 Закон України "Про захист прав споживачів");

2) Неналежну якість - відповідно властивість продукції, яка не відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем, тобто характеризується наявністю одного чи декількох недоліків (істотних недоліків).

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). (п. 15 ст.1 Закону).

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; (п. 12 ст.1 Закону).

Відповідно до встановлення якості придбаного товару буде залежати подальший алгоритм дій продавця та покупця.

Інструкція щодо дій продавця із товарами належної якості:

Якщо товар належної якості не задовольнив покупця за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням, то покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний протягом 14 днів (ст. 9 Закону).

Товар належної якості, підлягає обміну, якщо:

1) товар не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики;

(Подряпини, тріщини, розриви та ін. на товарі, втрата розрахункового документу (чеку), пошкодження упаковки чи ярлика будуть правомірною причиною відмови в задоволенні вимог споживача).

2) пройшло менше 14 днів з моменту придбання товару;

3) у покупця є касовий або товарний чек (розрахунковий документ), виданий споживачеві разом з проданим товаром;

4) якщо товар не належить до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого Додатком № 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172.

Лише при сукупному виконанні даних умов товар може підлягати обміну.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право:

1) придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості;

2) розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару.

Розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.)

3) здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж (в даному випадку продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.)

Інструкція щодо дій продавця із товарами НЕналежної якості:

Відповідно до ч.5 Закону продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Згідно з ст. 8 Закону при виявленні протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач має право вимагати (на вибір):

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк (розумний строк – проміжок часу, за який адекватно враховуючи фактори недоліку відповідальна особа зможе їх усунути);

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

В разі невиконання однієї з вимог споживач має право заявити іншу вимогу із зазначеного переліку.

Якщо протягом встановленого гарантійного строку виявлено істотні недоліки, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця),або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право вимагати (на вибір):

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, вказані в ст. 8 Закону.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача).

За наявності товару вимога споживача про його заміну (якщо вже куплений товар має істотний недолік) підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості експертизою - протягом 14 (чотирнадцяти) днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви.

Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1  ст.8. Закону.

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться. При заміні на товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 (семи) днів.

У разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти.

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Важливо вчасно виконати дану вимогу, адже згідно ч.9 ст. 8 Закону за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

За п.10 ч.3 ст. 8 Закону споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару і після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. 

Вимоги пред’являються протягом встановленого гарантійного строку - строку, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг.

Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього природного середовища (продовольчі товари, зокрема дитяче харчування), встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

ПРОТЕ, указані вимоги розглядаються лише після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Якщо покупець не має документа, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, то і право на вищезазначені вимоги на нього не поширюється.

Вимоги споживача, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 506 "Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів", зобов'язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

Обов'язок організувати проведення експертизи пов'язується з умовою наявності потреби у визначенні причин втрати якості товару. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Якщо у висновках експертизи або спеціаліста (сервісного центра) буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи / дослідження втрати якості спеціалістом (сервісним центром).

Отже, продавець або організація, що виконує функції продавця на підставі договору, вправі відмовитися від задоволення вимог споживача з приводу недоліків товару, якщо:

1) вимоги пред’явлені після закінчення термінів позовної давності, встановлених законодавством (1 рік);

2) недоліки, із приводу яких заявлена вимога, виникли після передачі товару споживачеві в результаті порушення споживачем встановлених правил використання, збереження або транспортування, дій третіх осіб або обставин нездоланної сили, і це доведено продавцем (виробником) або організацією, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним;

3) споживач не надав товарний (касовий) чек, а у відношенні товарів, на які встановлені гарантійні терміни, технічний паспорт або інший документ, що його замінює.

Алгоритм дій по роботі з клієнтами, які заявили претензії стосовно придбаних товарів

  1. Встановлення предмету, з приводу якого виникають вимоги покупця

На даному етапі продавцю магазину (або спеціалісту магазину по роботі з клієнтами) потрібно вислухати клієнта та перевірити факт покупки товару в даному магазині. Тобто слід з'ясувати, чи має покупець розрахунковий документ (чек). Якщо чеку немає – споживач не має права на задоволення своїх вимог, адже покупка формально не підтверджена.

  1. Перевірка якості придбаного покупцем товару (на належну якість чи неналежну якість)

Якщо товар належної якості, спеціаліст магазину по роботі з клієнтами повинен :

1) Перевірити чи товар, який покупець бажає обміняти, не входить до Переліку товарів, що не підлягають обміну (якщо товар є в переліку – задоволення вимог неможливе).

2) Перевірити чи не пройшло 14 днів від дати покупки (якщо пройшло більше 14 днів – задоволення вимог неможливе).

3) Перевірити чи товар не використовувався і чи збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики (якщо на товарі є подряпини, пошкодження – задоволення вимог неможливе, не збережено повний комплект товару, ярлики, захисні плівки, заводське маркування, пошкоджено цілісність упаковки – задоволення вимог неможливе).

Якщо товар НЕналежної якості, спеціаліст магазину по роботі з клієнтами повинен:

1) Перевірити наявність у покупця документу, що засвідчує гарантійні зобов'язання продавця (виробника).

Незважаючи на це, навіть якщо гарантійний строк закінчився – покупець зможе задовольнити свої вимоги лише після висновку експертизи або дослідження втрати якості спеціалістом (сервісним центром), в якому буде доведено, що недолік в товарі допущений з вини виробника.

2) Визначити причини втрати якості продукції.

Втрату якості можна встановити двома шляхами:

проведенням дослідження втрати якості спеціалістом самого продавця, спеціалістами пов’язаного із продавцем підприємства або на підставі укладеного договору спеціалістами іншої особи (наприклад, сервісного центру)  здійсненням експертизи у ліцензованій експертній установі (враховуючи ціни за її проведення, цей варіант не є пріоритетним);

Для здійснення експертизи після отримання письмової згоди споживача необхідно організувати її проведення протягом 3 днів.

Якщо експертиза або висновок спеціаліста (сервісного центра) підтвердить вину споживача у виникненні недоліків (порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб), вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи.

  1. Задоволення вимог

Якщо згідно з перевіркою обмін товару належної якості можливий, спеціаліст магазину по роботі з клієнтами повинен задовольнити вимоги споживача, передбачені ст. 9 Закону, а саме:

обміняти товар на аналогічний (в разі відсутності аналогічного товару за згодою покупця обмін здійснюється при першому ж надходженні відповідного товару в продаж); продати будь-який інший товар з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості; розірвати договір та повернути гроші у розмірі вартості повернутого товару.

Якщо експертиза/ дослідження втрати якості спеціалістом (сервісним центром) підтвердить вину продавця (виробника) у виникненні недоліків в товарах неналежної якості, необхідно задовольнити вимоги покупця щодо:

пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Якщо експертиза/ дослідження втрати якості спеціалістом (сервісним центром) підтвердить вину продавця (виробника) у виникненні істотних недоліків, необхідно задовольнити вимоги покупця щодо:

розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Отже, як висновок, варто зазначити, що дотримання прав споживачів є обов'язковим та необхідним. Попри це, модель поведінки та алгоритм дій продавця повинні базуватись виключно на правовому підґрунті, яке, окрім прав споживача, встановлює і умови їх реалізації.

 Бланки для заповнення претензій

 

 

Про правильність проведення розрахунків зі споживачами за придбану продукцію (товари, роботи, послуги)

Враховуючи звернення громадян з питань, пов’язаних з правильністю здійснення розрахунків за придбану продукцію (товари, роботи, послуги) надаємо роз’яснення з питань, які найбільше хвилюють мешканців району.

  1. Чи обов’язково суб’єкт господарювання повинен видати розрахунковий документ покупцю товарів (замовнику послуг) чи тільки на його вимогу?

Відповідно до законодавства України суб’єкти господарювання сфери торгівлі, у тому числі на ринках і на відстані (через мережу Інтернет), ресторанного господарства та послуг зобов'язані видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми (чек, квитанцію), що засвідчує факт купівлі товару або замовлення будь-якої послуги. Це може бути як касовий чек, так і товарний чек, виписаний вручну.

Деякі суб’єкти господарювання видають розрахункові документи тільки на вимогу споживачів. Це є порушенням норм законодавства України.

  1. У яких випадках не застосовуються касові апарати?

Статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено перелік видів господарської діяльності, при яких реєстратори розрахункових операцій (касові апарати) не застосовуються, наприклад, у тому числі при:

  • здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва;
  • продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок;
  • здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.

Якщо суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат), то він обов’язково повинен видати розрахунковий документ (товарний чек), заповнений вручну.

  1. Яку інформацію повинен містити розрахунковий документ?

Відповідно до наказу Державній податковій службі України від 01.12.2000 № 614, суб’єкт господарювання повинен забезпечити наявність обов’язкових реквізитів розрахункового документа.

У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також не дотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Розрахунковий документ повинен містити інформацію, за якою може бути чітко ідентифіковано суб’єкта господарювання (назва, код, адреса) та товар/послугу (назва, ціна, кількість, вага, загальна сума), а також дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, найменування і підпис суб’єкта господарювання.

  1. Чи усі суб’єкти господарювання повинні застосовувати платіжні термінали?

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», суб’єкти господарювання сфери торгівлі та послуг, які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій та здійснюють торгівлю на торговельних об’єктах площею понад  20 кв. м. повинні встановити платіжні термінали.

Увага! На автозаправних станціях термінали встановлюються, навіть, якщо їх торговельна площа менша ніж 20 кв. м.

  1. У який термін повертаються кошти при поверненні продукції?

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

  1. Чи правомірні дії суб’єкта господарювання щодо вимоги пред’явлення паспорту при поверненні коштів споживачу за придбану продукцію?

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці повинна скласти акт про видачу (повернення) коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги).    Підставою цієї норми є наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (пункт 8 розділу ІІІ).

Але, суб’єкт господарювання повинен отримати від покупця згоду на обробку персональних даних та гарантувати їх збереження протягом 3-х років.

  1. Чи повинен суб’єкт господарювання видавати розрахунковий документ у разі укладання договору при наданні будь-якої послуги?

Виконавець послуг повинен видавати розрахунковий документ (чек, квитанцію), що підтверджує факт сплачених коштів після кожної операції з надання послуги (повний розрахунок, внесення авансу, внесення часткової оплати за остаточним розрахунком). 

  1. Чи дійсним буде розрахунковий документ (чек) без печатки?

Суб’єктам господарювання Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» надано право самостійно визначати порядок організації своєї діяльності та відповідно приймати рішення щодо використання печаток.

  1. Чи варто давати згоду на умову договору щодо внесення «завдатку»?

Якщо у договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається!

Пам’ятайте, своїм підписом Ви даєте згоду на пропоновані суб’єктом господарювання (продавцем чи виконавцем послуг) умови договору купівлі-продажу товару (замовлення послуги), у тому числі у частині умов передоплати,  що у подальшому унеможливлює вирішення питання щодо повернення коштів у повному обсязі.

Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони.

 Якщо від виконання договору ухиляється інша сторона, то вона зобов’язана не лише повернути завдаток, а й сплатити таку ж за розміром суму, так званий подвійний завдаток.

Радимо споживачам часткову оплату чи повний розрахунок за продукцію визначати у договорі (надавати згоду) у формі «авансу» або «передоплати».

  1. Чи має право виконавець послуг збільшити ціну (вартість) робіт (послуг) після укладання договору або виконати додаткові роботи без згоди замовника послуг?

Відповідно до ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення вищезазначених обставин.

  1. Чому у суб’єктів господарювання ціни на аналогічну продукцію різні?

Зауважимо, що існують такі види цін, як: вільні ціни та державні регульовані ціни.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

Тобто суб’єкти господарювання самостійно визначають ціну на свою продукцію (товари, роботи, послуги).

Поради

Увага! Рекомендуємо суб’єктам господарювання забезпечити належний рівень організації торгівлі і послуг та не допускати порушень прав споживачів.

Увага! Шановні мешканці Покровського  району, будьте уважними, пильними, не дайте себе ошукати! 

Перш ніж придбати товар або укласти договір на будь-які види робіт (послуг) радимо Вам ознайомитися з інформацією про ціну продукції.

Вимагайте у продавців товарів (виконавців послуг) видачу розрахункового документу!

Пам'ятайте, правильність розрахунку необхідно перевіряти на місці, не відходячи від каси.

У разі виникнення спірного питання щодо здійснення розрахунків необхідно першочергово звернутися до адміністрації магазину (закладу).