Тиждень безбар’єрності: ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників
Стартував Національний тиждень безбар’єрності в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Безбар’єрність – це про рівність, повагу до гідності, фізичну, інформаційну та цифрову доступність. Це, насамперед, – про дотримання інтересів та потреб кожного.
Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.
Безбарʼєрність у ДПС:
- доступ до онлайн-сервісів:
найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору,
Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування;
- доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення:
при облаштуванні Центрів обслуговування платників першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг;
- ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача:
обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.
Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.
Із засадами та принципами безбар’єрності можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у розділі Безбар’єрність.
#тиждень_безбарєрності
«Податок на Google»: за І квартал 2025 року сплачено 39,6 млн євро та 43,4 млн доларів США
Перший квартал 2025 року завершили із зростанням надходжень так званого «податку на Google». За січень – березень цього року нерезиденти, які постачають електронні послуги українським споживачам, сплатили ПДВ до бюджету 39,6 млн євро та 43,4 млн доларів США.
Про це вTelegram-каналі повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
За його словами, станом на перше квітня у гривневому еквіваленті це понад 3,5 млрд гривень.
«Це +9,5 млн євро та +8,9 млн доларів США порівняно з цим же періодом минулого року. Відповідні звіти подала 121 особа. Кількість зареєстрованих платників зросла на 26 нових учасників», – сказав він.
З 1 січня 2022 року в Україні вже 136 компаній – нерезидентів зареєстровані як платники ПДВ.
Топ-платників:
Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebayтощо.
«Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо йдеться не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями», – зазначив Руслан Кравченко.
До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої/другої груп!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ (абзац третій п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Отже, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) відповідає Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік), з урахуванням визначених цим Переліком дат початку бойових дій або тимчасової окупації.
При цьому обмежень щодо права не сплачувати єдиний податок для ФОП – платників єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, ПКУ не встановлено.
Враховуючи зазначене, ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, мають право не сплачувати єдиний податок у періоді, визначеному абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у квітні 2025 року
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/897909.html
Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) інших, у тому числі самостійно виготовлених товарів / послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях і за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни таких товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання/передачі.
Люди – найцінніший капітал вашого бізнесу. Працюючи відкрито, ви зможете проводити конкурси на вакансії. Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – допоможуть вам залучити та втримати досвідчених фахівців.
Соціальна відповідальність – запорука високої репутації. Опитування свідчать, що споживачі готові платити більше за товари та послуги бізнесу, який опікується соціальними проблемами, працює чесно та відкрито, надає гарантійне обслуговування.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 лютого 2025 о 09:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів»https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Як на підставі п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначається ліміт та сума перевищення оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у разі здійснення операцій з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям?
На час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності 16 березня 2025 року.
Так, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.
Умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідні зміни передбачено шляхом доповнення підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ пунктом 72, згідно з яким установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зауважимо, що положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
З детальними прикладами щодо порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись на сторінці Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланнямhttps://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42980.
Про методологію для практичної реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації експериментального проекту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосереджує зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов'язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов'язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено сервіс «Е-повідомлення».
За допомогою вищезазначеного сервісу платники податків – користувачі Електронного кабінету мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів (Е-повідомлення) зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме:
податковий номер платника;
назва та код територіального органу ДПС;
код території;
отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати платнику необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Забезпечення працівників заробітною платою, не меншою за встановлену мінімальну та своєчасна і у повному обсязі сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – обов’язок кожного роботодавця.
Саме ці чинники є запорукою соціального захисту і пенсійних перспектив найманих працівників, відповідальність за яких має усвідомлювати кожен керівник, який будує трудові відносини на засадах чесності й порядності.
На жаль, деякі роботодавці ігнорують гарантований державою рівень мінімальної заробітної плати, оформляючи на неповну зайнятість працівників, мінімізуючи заробітки або ж взагалі не декларуючи оплату їхньої праці.
Отже, частина економіки, працюючи поза правовим полем держави і не сплачуючи податків, своїм існуванням шкодить усьому суспільству, не даючи можливості державі у повній мірі виконувати свою найважливішу функцію – соціальну. А зараз – і спрямовувати кошти на обороноздатність нашої держави.
Нечесні роботодавці заводять у «тінь» заробітну плату своїх працівників, податки та збори із якої становлять вагому частину бюджетів, тому легалізації заробітних плат найманих працівників приділяється дуже багато уваги, розробляються механізми і програми боротьби з «тіньовою» зайнятістю, створюються умови для добровільної легалізації.
Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення пристойного рівня свого майбутнього працівники зобов’язані вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.
Отже, роботодавці і працівники мають усвідомлювати, що легалізація зарплат – це зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджетів, які так необхідні сьогодні нашій державі.
Плата за землю – важлива фінансова підтримка громад: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,3 млрд гривень
Протягом січня – квітня 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників плати за землю надійшло понад 2 329,3 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на понад 197,0 млн грн, темп росту – 109,2 відсотків.
Національною стратегією доходів до 2030 року визначено, що пошук шляхів збільшення доходів бюджетів на стійкій основі, покращення надходження податків шляхом закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьба з тіньовою економікою спрямовані на забезпечення стабільних податкових надходжень. Наповнення бюджетів необхідні для фінансування першочергових витрат воєнного часу, а також – для задоволення нагальних потреб відновлення, реконструкції та модернізації у період повоєнного відновлення.
«Висловлюємо вдячність кожному платнику, який здійснює свій особистий внесок у підтримку економічної стабільності нашої держави!» – зазначила очільниця обласної податкової служби.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) за потреби суб’єкт господарювання, відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), має право звернутися до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Витяг з Єдиного реєстру в електронній формі надається суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви.
Статтею 54 Закону № 3817 передбачено, що орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомлення про:
необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;
дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за 9 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, повідомлення щодо дати, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу, витяг про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
До уваги платників з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Платники Податку, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (із змінами та доповненнями) задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період з 01 березня до 31 грудня 2022 року та 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.
Для цілей справляння Податку (уточнення податкових зобов’язань) застосовується Перелік територій, затверджений наказом Міністерства розвитку від 28.02.2025 № 376, у частині наявності певної території у Переліку територій. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у відповідний період 2022 року не враховуються, дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації протягом 2023 року визначаються відповідно до даних Переліку територій у чинній редакції (зі змінами).
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Так, наприклад, для відображення зменшення суми податкового зобов’язання з Податку відповідно до вимог п. 1 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за об’єкти, які розташовані на територіях активних бойових дій, що відбулися у 2022 році або на тимчасово окупованих територіях, розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:
в колонці 9 зазначається площа об’єкта оподаткування у кв. метрах;
в колонці 10 заповнюється кількість місяців перебування у власності «2», тобто січень – лютий 2022 року, що пов’язано із виключенням із об’єкта оподаткування відповідно до норм ПКУ;
в колонках 11, 12, 13 вказується кількість місяців користування «0» з березня по грудень 2022 року.
Отже, сума податкового зобов’язання за січень – лютий 2022 року розраховується за формулою:
(площа об’єкта оподаткування х ставка у відсотках х 6500 (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2022) / 100) / 12 (кількість місяців) х 2 (кількість місяців).
Аналогічно заповнюється розд. І додатка 2 до Декларації.
Звертаємо увагу, що зразок заповнення уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн навчання»: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»/Юридичні особи/«Податкова звітність»/«Порядок складання та внесення змін».
Чи подається додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого та четвертого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Поряд з цим, абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.
Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток АМ).
У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.
Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то додаток АМ не подається.
Акцизний податок з роздрібної торгівлі алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 189,7 млн гривень
Впродовж чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями від платників акцизного податку надійшло понад 189,7 млн гривень. Надходження збільшились на понад 16,7 млн грн, або на 9,7 відсотків.
Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо акцизного податку:
14020000 – акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
14020100 – спирт;
14020200 – лікеро-горілчана продукція;
14020300 – виноробна продукція, для виробництва якої не використовується спирт етиловий;
14020400 – пиво;
14020600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
14020800 – транспортні засоби;
14021000 – кузови для моторних транспортних засобів;
14021300 – електрична енергія;
14021900 – пальне;
14022000 – інші підакцизні товари вітчизняного виробництва;
14022100 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
14022300 – виноробна продукція, для виробництва якої використовується спирт етиловий;
14030000 – акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);
14030100 – спирт;
14030200 – лікеро-горілчана продукція;
14030300 – виноробна продукція;
14030400 – пиво;
14030600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
14030800 – транспортні засоби;
14031000 – кузови для моторних транспортних засобів;
14031400 – електрична енергія;
14031900 – пальне;
14032000 – інші підакцизні товари іноземного виробництва;
14040000 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
14040100 – акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України;
14040200 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників, зокрема Дніпропетровської області, розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv), а також на вебпорталі ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланнямhttps://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників.
Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):
- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
ДПС використовує міжнародні практику управління комплаєнс-ризиками
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками на період з 01.01.2025 по 31.12.2026 (далі – Загальний план), схвалений Протоколом засідання Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками від 27.12.2024 № 3-ЕК СУПР, демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками.
В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Його використання є належною практикою, яка застосовується в податкових адміністраціях Європейського Союзу.
Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей як Національної стратегії доходів України до 2030 року, так і програмних документів України з управління державними фінансами.
Традиційною стратегічною метою розроблення та реалізації планів вдосконалення є підвищення добровільного дотримання законодавства при одночасному зниженні витрат на дотримання законодавства для платників податків та детінізація національної економіки.
Добровільне дотримання податкового законодавства в Україні означає реєстрацію у якості платників податків, коли це необхідно, вчасне подання податкової звітності, надання повної та точної інформації при декларуванні належних бюджету платежів та сплату всіх податків у встановлені законодавством терміни.
ДПС має намір впливати на всіх платників податків щодо дотримання їх податкових зобов’язань з розумінням того, що для досягнення оптимальних рівнів дотримання законодавства необхідно бути в курсі поведінки платників податків та розробляти методи впливу на їх поведінку. ДПС спрямована на впровадження у своїй діяльності кращих міжнародних практик податкового адміністрування та адаптації їх до особливостей національного податкового законодавства і реалій національної економіки.
Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.
Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.
Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.
Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134107;
Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134207;
за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133109;
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133209.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103407/F0103309» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
При цьому у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
Право на податкову знижку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
Обмеження:
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Більш ніж 1,9 млрд грн єдиного податку надійшло з початку року від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Впродовж січня – квітня 2025 року фізичні особи – підприємці (ФОП) поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком на понад 1 941,0 млн гривень.Надходження збільшились на понад 244,1 млн грн, або на 14,4 відс. порівняно з минулорічним відповідним періодом. Про це проінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за високий рівень податкової дисципліни і своєчасне наповнення бюджетів.
«Максимальна підтримка та допомога бізнесу – це важливий вектор роботи податкової служби Дніпропетровщини. Отже, сьогодні конструктивний діалог з бізнес-спільнотою не втрачає своєї актуальності: відкриті комунікації з платниками сприяють оперативному опрацьовуванню питань, з якими звертається бізнес до податкової служби, і спільно знаходимо найоптимальніші їх рішення. Результат таких взаємовідносин – податкові надходження до бюджетів від платників регіону мають позитивну динаміку», – зазначила Теодозія Чернецька.
Підтримка мобілізованих самозайнятих осіб – важливий напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не можуть виконувати податкові обов’язки, а також членів їх сімей.
За результатами проведення аналізу переліку ФОПів, яким нараховуються податкові зобов’язання, зокрема з єдиного податку та військового збору і які ймовірно не можуть виконувати свої податкові зобов’язання, фахівцями податкової служби регіону у межах чинного законодавства здійснюються належні заходи реагування.
Зокрема, для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.
За вищезазначеними номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:
- сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;
- порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;
- відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання та громадян в Електронному кабінеті, який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізована велика кількість електронних послуг та сервісів.
Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).
Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.
Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.
Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на єдиний рахунок визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Чи зобов’язані виробники (постачальники) здійснювати доопрацювання РРО у разі зміни законодавчих вимог?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до абзацу третього ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
Щодо визначення ФОПом – платником єдиного податку другої – третьої групи МПЗ для земельних ділянок, які орендовано у громадянина
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.
Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.
Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої групи, яка орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких ділянок.
Сплата військового збору ФОП на загальній системі оподаткування «за себе» у разі зміни протягом року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.
Засідання робочої підгрупи з питань надходжень акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.
У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання підгрупи з надходження акцизного податку за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській та представників інших контролюючих органів.
Учасники засідання обговорили актуальні проблеми щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а також заходи протидії нелегальній торгівлі контрафактною та контрабандною продукцією.
Особливу увагу було приділено питанням посилення контролю за обігом підакцизних товарів, запобігання порушенням податкового законодавства та виконанню відповідних нормативно-розпорядчих актів.
Засідання районної комісії з питань виплат заборгованості по заробітній платі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Днями, в режимі онлайн було проведено засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.
На засіданні обговорювались питання щодо заборгованості із заробітної плати, виплати заробітної плати працівникам підприємств нижче законодавчо встановленого мінімуму та по відшкодуванню пенсій, що обліковується за підприємствами Криворізького району
За підсумками проведеного засідання, прийняті відповідні рішення та поставлені задачі суб’єктам господарювання стосовно вжиття невідкладних заходів для погашення вищезазначених заборгованостей.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
В Апостолівському секторі Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Під час спілкування платники податків запитували у фахівців про правила справляння військового збору та податкових пільг для мобілізованих ФОП, Національну стратегію доходів до 2030 року та системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), використання РРО/ПРРО, подання документів на податкову знижку та інші питання.
На всі запитання податківці надали вичерпні роз’яснення.
Інтерв’ю: Податкова служба – комфортний сервіс для кожного
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю представникам медіа щодо створення рівних умов обслуговування для всіх категорій платників.
В рамках Національного тижня безбар’єрності, що проходить по всій країні, податківці Криворізького району підтверджують свою відданість принципам доступності, відкритості та прозорості у взаємодії з платниками податків.
Як наголосила Ганна Познякова безбар’єрність у податковій сфері – це не лише про фізичну доступність приміщень, а передусім про створення рівних умов обслуговування для всіх категорій платників.
«Ми прагнемо, щоб кожен громадянин – незалежно від віку, стану здоров’я, місця проживання чи цифрових навичок – міг безперешкодно отримати якісні податкові послуги. Це і є справжня безбар’єрність», – підкреслила Ганна познякова.
Координаційний центр протидії податковим махінаціям: ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ посилять боротьбу з ухиленням від оподаткування
ДПС спільно з Держфінмоніторингом та БЕБ обговорили можливість створення координаційного центру, що протидіятиме податковим махінаціям. Про це домовилися представники відомств під час робочої наради.
Завдання такого центру – здійснення фінансово-податкового моніторингу підприємств, узагальнення виявлених випадків податкових правопорушень для розробки відповідних заходів з оперативного реагування.
Як відзначив заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк, функціонування такого центру сприятиме оперативному вирішенню робочих питань, які виникають під час відпрацювання виявлених схем, та дозволить використовувати більш ефективні механізми реагування на економічні злочини.
Він також запропонував для більшої ефективності долучити до роботи центру і працівників Державної митної служби, що як і ДПС є контролюючим органом у сфері оподаткування.
Учасники визначили подальші організаційні заходи, необхідні для запуску роботи центру, зокрема, створення робочої групи та напрацювання дорожньої карти.
Під час заходу сторони також обговорили подальші плани взаємодії, проаналізували тенденції вчинення фінансових злочинів, проблематику їх виявлення та запобігання. Мова йшла, зокрема, про економічні правопорушення, легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, у т. ч. з використанням ФОП.
Зазначалося, що обмін даними та аналітичною інформацією, який здійснюється у межах підписаного у березні цього року тристороннього Меморандуму про співробітництво між відомствами, вже дозволяє оперативно зупиняти підозрілі операції.
Руслан Кравченко: Відкритий діалог з бізнесом дає можливість разом знаходити ефективні рішення
Питання сфери оподаткування, які цікавлять іноземний бізнес, обговорили під час зустрічі Голова ДПС Руслан Кравченко та представники Американсько-Української Ділової Ради (USUBC), яка об’єднує великий американський бізнес, що працює в Україні.
«Завдяки сумлінності бізнесу у січні – квітні 2025 року ДПС перевиконала план надходжень до бюджету на +46,4 млрд грн. Позитивну динаміку збережемо і за підсумками травня», – зазначив Руслан Кравченко.
За його словами, платникам за 4 місяці цього року вже відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ. Це на 24,2 % більше, ніж у тому ж періоді торік. Адміністрування відшкодування ПДВ повністю автоматизовано. ДПС також працює над автоматизацією процесів проведення камеральних перевірок.
Вже є перші результати CRS – міжнародного стандарту автоматичного обміну податковою інформацією між країнами. Минулого року ДПС вперше отримала дані від 50 країн. Цьогоріч очікується значне розширення цього списку. Вже розроблений механізм використання отриманої інформації. ДПС працює над удосконаленням ІТ-системи для автоматичного співставлення іноземних рахунків з податковими деклараціями українців.
Руслан Кравченко зазначив, що ДПС зацікавлена у діалозі та досудовому вирішенні спорів.
У I кварталі 2025 року кількість звернень щодо невиконання судових рішень зменшилась на 32,8 % у порівнянні з тим же періодом 2024 року. Також на 25 % зменшилась кількість судових спорів після адміністративного оскарження.
«Ми прагнемо знаходити порозуміння з бізнесом без суду. Маємо активно переходити від затяжних процесів до компромісів, як у розвинених країнах. Вивчаємо можливості запровадження податкової медіації», – підкреслив Голова ДПС.
У напрямі цифровізації:
- ДПС тестує систему «Е-аудит». Укладено 31 меморандум із великими платниками податків, які надсилають стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС. Через електронний кабінет вони вже подали 217 SAF-T UA;
- цифровізуються фактичні перевірки ДПС: розробено програмне забезпечення та необхідне обладнання.
«Такий відкритий діалог дає можливість говорити про всі потреби та разом знаходити ефективні рішення. Щоб навіть в умовах російської агресії іноземний бізнес був зацікавлений вкладати в розвиток української економіки», – наголосив Руслан Кравченко.
Руслан Кравченко: Платникам відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ, що на 10,8 млрд грн більше відповідного показника 2024 року
Станом на 1 травня 2025 року платникам вже відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ. Це те, що вже фактично перераховано. Це на 10,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року та більше за такий показник у 2023 році на 3,7 млрд грн (51,8 млрд грн).
Про це повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко в Telegram-каналі.
«Щодо залишку. Одразу пораджу: припиняйте істерики та страшилки про «невпинне зростання». Не лякайте країну та всіх, хто подав заявки на відшкодування ПДВ. Залишок ПДВ, який перебував у роботі станом на 1 травня, – 30,4 млрд гривень», – наголосив Руслан Кравченко.
За його словами:
4,4 млрд грн – суми ПДВ, за якими з 24 по 30 квітня були завершені перевірки, а заявки знаходились на виконанні в Казначействі. Після узгодження сум ці кошти протягом 5 днів були відшкодовані платникам;
14,5 млрд грн – суми ПДВ, за якими тривають камеральні перевірки;
3,6 млрд грн – суми ПДВ, за якими тривають документальні перевірки;
7,7 млрд грн – суми ПДВ, за якими триває узгодження результатів перевірок за наслідками адміністративного або судового оскарження.
«26 млрд грн – це не про заборгованість, а звичайний робочий процес, у межах якого чітко прописано, що і коли має бути зроблено (дивно, що панікери про це не знали чи свідомо забули). До речі, цього року заявлена до відшкодування сума ПДВ виросла до 63,5 млрд грн. Торік ця сума була на 16 млрд грн менша. У 2023 році сума заявки була менша на 27,5 млрд грн (36,1 млрд грн)», – розповів Голова ДПС.
Він також відзначив, що виросла, логічно, і кількість заявок: 13 003 проти 12 246 минулого року. Більше заяв – більше операцій. У 2023 році кількість заяв – 10 207 штук.
Тому 26 млрд гривень – це сума, за якою тривають камеральні, документальні перевірки або узгодження результатів таких перевірок. Автоматичного відшкодування по ній бути не може, бо вона може бути зменшена після перевірок чи судового оскарження.
Тож така сума не є заборгованістю з відшкодування ПДВ!
У травні платники самі подали уточнені декларації на зменшення суми на 0,4 млрд грн. Тому залишок, який був на початок травня, вже зменшився.
«Податкова працює, у робочому процесі щодня змінюються суми, дані, рішення. Незмінними залишаються лише істерики окремих осіб – вони стабільні, як ніколи. Тож, драма «Неповернення ПДВ» – відміняється», – акцентував Руслан Кравченко.
Чи зобов’язані платники єдиного податку, які здійснюють діяльність з надання стоматологічних послуг, вести облік товарних запасів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), який поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 СГ, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому СГ зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших СГ та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).
Медична послуга – це послідовно визначені дії або комплекс дій СГ у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і, як правило, включають у себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що, зазвичай, передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.
За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і пов’язаним із ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що передбачено згідно з медико-технологічною документацією.
Враховуючи викладене, СГ – платники єдиного податку, які здійснюють діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов’язані вести облік товарних запасів, зокрема, лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються для лікування пацієнтів у межах надання зазначених послуг.
Однак, якщо СГ – платники єдиного податку здійснюють також продаж лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання стоматологічних послуг, така діяльність зумовлює необхідність ведення обліку цих товарних запасів відповідно до вимог Порядку № 496.
При цьому зауважуємо, що обов’язок ведення обліку товарних запасів виникає щодо всіх товарів, які перебувають у реалізації на господарській одиниці, а не лише щодо лікарських засобів та/або виробів медичного призначення.
Перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
Увага: Шахраї здійснюють фейкову розсилку від імені ДПС
Факти розповсюдження фейкових електронних листів нібито від імені органів ДПС виявили спеціалісти з кібербезпеки ДПС спільно з Урядовою командою реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA.
Листи надходять з темою «Запит документів ГУ ДПС України: *НАЗВА ОРГАНІЗАЦІЇ*» та вкладенням у вигляді PDF-файлу. Вони містять у собі посилання на сервіс, де розміщено JS-скрипт «Запит ГУ ДПС України СЕД 22.05.2025- 0048811.pdf.js». Перехід на нього призводить до завантаження та запуску програмного забезпечення для віддаленого управління компʼютерами користувачів.
Рекомендуємо не відкривати вкладення у підозрілих повідомленнях.
Нагадуємо всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити це доменне ім’я «tax.gov.ua» після символу «@».
Наголошуємо: існує реальна небезпека зараження персональних комп'ютерів вірусами, що розповсюджуються електронною поштою.
Фішингові листи містять посилання або прикріплений файл з архівом, в якому знаходиться програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до комп’ютерів користувачів. Завданням зловмисників є введення в оману користувача для відкриття ним вкладення.
Користуючись електронною поштою:
дотримуйтесь особистої кібергігієни;
будьте обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів;
не відкривайте отримані вкладення без попереднього підтвердження факту надсилання такого листа його відправником.
Інформаційна безбар’єрність: незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності громадяни мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.
► Інформаційні ресурсиплатформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС):
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережіFacebook;
- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» наYouTube-каналі.
https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html
https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html
https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html
https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html
https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/655652.html
► Сучасний формат спілкування та оперативний інструмент вирішення актуальних питань –комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС (
► Мобільний ЦОП ГУ ДПС: надання податкового сервісу територіально, зокрема маломобільним групам населення
https://zir.tax.gov.ua/main/queue/,
абоза номером телефону 0 800 501 007 (напрямок 6)
Частина чистого прибутку: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини порівняно з минулорічними зросли на понад 61 відсоток
У січні – квітні поточного року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,5 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження збільшились на понад 2,8 млн грн, або на 61,4 відсотки.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за роботу і своєчасну сплату податкових платежів.
«Завдяки спільній співпраці ми оптимізували взаємодію з платниками податків за важливими напрямами. Це дозволяє ефективно та вчасно реагувати на потреби бізнесу. І сьогодні бізнес Дніпропетровщини демонструє високий рівень податкової свідомості. Платники регіону з початку року забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Військовий збір: на підтримку армії за 4 місяці вже спрямовано 47,8 млрд гривень
Протягом січня – квітня 2025 року платники податків сплатили до бюджету 47,8 млрд грн військового збору. Це втричі або на 35 млрд грн більше за показник відповідного періоду минулого року.
За січень – квітень 2024 року сплатили майже 12,8 млрд гривень.
Зростання зумовлене підвищенням з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 % та свідомою позицією платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують наших військових.
Найбільше сплатили:
Київ – 15,7 млрд грн,
Дніпропетровська область – 5,5 млрд грн,
Львівська область – 3,6 млрд грн,
Харківська область – 3,1 млрд гривень.
Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.
Ставки військового збору:
ФОПи першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн).
Платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально.
Підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу.
З найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Військовослужбовці та працівники ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони України, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту України – 1,5 % з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Суб’єктом господарювання видано фіскальний чек, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої: відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За порушення вимог до змісту розрахункових документів, а саме видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, до суб’єкта господарювання за рішенням контролюючого органу застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
- за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.
Яка відповідальність передбачена за заниження зобов’язання з ПДФО в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, виявлене контролюючим органом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 (крім діянь, передбачених п. 123.2 прим. 1) ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).
Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, по день закінчення (п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), коли подання є обов’язковим, чи включення до податкових декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оподаткування ПДВ операцій з постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 189.18 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територіюУкраїни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.106 п. 14.1. ст. 14 ПКУ максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Пунктом 197.27 ст. 197 ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:
а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;
б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2210). Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;
в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.
Отже, встановлений п. 189.18 ст. 189 ПКУ порядок визначення бази оподаткування застосовуються виключно такими категоріями платників:
суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;
суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону № 2210 (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;
імпортерами тютюнової продукції.
Для цілей застосування п. 189.18 ст. 189 ПКУ для тютюнової продукції, для якої встановлені максимальні роздрібні ціни, вищезазначені платники податку для визначення бази оподаткування ПДВ мають використовувати максимальні роздрібні ціни, які були встановлені станом на дату виготовлення такої продукції, незалежно від дати постачання такої продукції.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання, ні до імпортерів такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ст. 189 ПКУ не застосовують.
Інформацію про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску платники податків можуть отримати у рубриці «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС.
Для цього необхідно:
- перейти на вебпорталі ДПС у розділ «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;
- обрати територіальний орган ДПС за місцем основного або неосновного податкового обліку;
- завантажити необхідну таблицю з реквізитами рахунками;
- здійснити пошук за відповідним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом класифікації єдиного внеску та назвою територіальної громади;
- використати реквізити рахунків при заповненні платіжної інструкції для сплати платежів до бюджету та єдиного внеску.
Звертаємо увагу!
Для допомоги платникам на вебпорталі ДПС створений розділ «Онлайн навчання».
Там зібрано корисні відео, презентації та матеріали про:
- сплату податків та ЄСВ,
- повернення платежів з бюджету,
- та багато іншого.
Перейдіть за посиланням:
Чи оподатковується ПДФО дохід фізичної особи – резидента з джерела його походження в Україні, отриманий не від податкового агента?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Разом з тим, ст. 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО).
За нульовою ставкою податку оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Водночас, згідно з п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується (отримується у дарунок) спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 cт. 167 ПКУ.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як неправомірна вигода, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (п.п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених підпунктами «а» – «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (дохід від здійснення продажу (реалізації) фізичною особою товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі) (п.п. 164.2.2, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Разом з тим, не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину (абзаци перший – четвертий п. 172.1 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Як виняток, із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Національна стратегія доходів до 2030 року – удосконалення процесів податкового адміністрування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.
З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.
Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:
-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.
Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.
Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.
Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.
Легалізація найманої праці – у фокусі уваги податкової служби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.
Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Трудові відносини: чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб або ФОПів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Оформити працівника можна за три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Для укладання трудового договору працівник має надати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- індивідуальний податковий номер;
- трудову книжку (за наявності).
Якщо це необхідно для роботи, працівник має надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.
Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.
При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
У вересні 2024 року стартувала інформаційна кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.
Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.
НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів.
Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).
Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На користь яких установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, при добровільному перерахуванні коштів або передачі товарів/виконанні робіт/наданні послуг для потреб забезпечення оборони держави згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не проводяться коригування фінансового результату до оподаткування та який перелік документів необхідний для здійснення таких операцій, як таких що здійснені для забезпечення потреб оборони держави?
Якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Стосовно документів на підтвердження зазначених вище операцій необхідно враховувати таке.
Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Питання бухгалтерського обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Чи потрібно ФОП після реєстрації в ЄДР за місцем проживання подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).
З метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться його підприємницька діяльність, або воно пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа – підприємець зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.
Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України (п.п. 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при виплаті дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року до закінчення такого року розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
У разі якщо виплата дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року здійснюється після закінчення такого року та на момент виплати дивідендів подана Декларація за такий звітний рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій Декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, 6, 9 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди). У разі якщо Декларація на момент виплати дивідендів не подана та зобов’язання не погашені, то авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Податкова декларація про майновий стан і доходи: що змінилося у формі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 15.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.02.2025 № 119 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами) (далі – Наказ № 119), яким внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).
Змінами передбачено, зокрема:
- заповнення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, нового Додатку АП «Розрахунок авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним» до податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);
- заповнення зазначеною вище категорією платників у рядку 3.1 розділу ІІІ Додатку Ф2 до Декларації суми авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, сплачених за звітний рік;
- врахування у Додатку КІК до Декларації особливостей оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній у разі його розподілу або фактичної виплати відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.
Внесення місць зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини до Єдиного реєстру місць зберігання: які подаються документи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) визначено, що Єдиний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється посадовою особою:
1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – щодо місць зберігання спирту етилового, у тому числі біоетанолу;
2) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – щодо місць зберігання спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (частина четверта ст. 39 Закону № 3817).
Згідно з частиною восьмою ст. 39 Закону № 3817 Заява про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру подається заявником у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817.
Заява про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, що подається в паперовій формі, підписується заявником та скріплюється печаткою (за наявності). На заяву, що подається в електронній формі, накладаються кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності) заявника.
Копії документів, подані у паперовій формі разом із заявою про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, завіряються підписом посадової особи заявника та скріплюються печаткою (за наявності).
У заяві про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру зазначаються такі відомості:
1) про суб’єкта господарювання:
- для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
- для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
- для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 ПКУ;
- для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;
2) реєстраційний номер ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Реєстраційний номер ліцензії не зазначається:
- виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят), які вносять місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
- суб’єктами господарювання, що використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, іншими суб’єктами господарювання, що отримують спирт етиловий для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб);
- суб’єктами господарювання, що використовують алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв);
3) адреса місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (у форматі – область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу; кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина);
4) код адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розташоване місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
5) загальна місткість ємностей для зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу;
6) площа приміщень, в яких зберігатимуться алкогольні напої, тютюнова сировина, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – для суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування тютюну та/або ферментацію тютюнової сировини, виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
7) назва, номер (за наявності) і дата документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання (для алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);
8) про ознаку:
- виробника спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят, – 1;
- суб’єкта господарювання, що використовує спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, – 2;
- суб’єкта господарювання, що використовує алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв), – 3.
До заяви про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру додається копія:
1) документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з планом (схемою) такого об’єкта нерухомого майна (його частини)/ приміщення (його частини), на якому (якій) позначено місце зберігання та його площа;
або
2) документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання (крім спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, тютюнової сировини), із зазначенням уповноваженої особи заявника у такому місці зберігання, її номера телефону, адреси місця зберігання та наданням плану (схеми) приміщення (його частини), на якому (якій) позначено місце зберігання та його площа.
Виробники спирту етилового, спиртових дистилятів (крім малих виробництв дистилятів), біоетанолу до заяви про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру додатково додають довідку про відповідність місць зберігання вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До заяви про внесення місць зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до Єдиного реєстру додатково додають:
- суб’єкти господарювання, що здійснюють вирощування тютюну, ферментацію тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, – схему встановлення цілодобової системи відеоспостереження, складеної із дотриманням вимог та в порядку, визначеними частинами дванадцятою і тринадцятою ст. 20 Закону № 3817;
- суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – схему встановлення цілодобової системи відеоспостереження, складеної із дотриманням вимог та в порядку, визначеними частинами дев’ятою і десятою ст. 21 Закону № 3817.
Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової інформації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
Додаток 3 (Д3) до декларації подається у випадку, якщо платник податку:
заявляє про повернення суми бюджетного відшкодування (заповнено рядок 20.2 декларації);
заявляє про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ;
заявляє про врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.
Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 3 (Д3) до декларації проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 3 (Д3) з відміткою «Уточнюючий».
В уточнюючому розрахунку відображаються:
у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 3 (Д3) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 3 (Д3) якої уточнюється;
у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинула на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;
у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення) з відповідним знаком (+/-). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Уточнення показників у додатку 3 (Д3) здійснюється шляхом зазначення правильних показників (п. 8 розд.VI Порядку № 21).
Звертаємо увагу, що не підлягають виправленню помилки, допущені у додатку 3 (Д3) при заповненні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме у графі «зазначається цифрами» підпункту «а» та у рядку «Усього» графи 4 таблиці 1 підпункту «б», оскільки невідповідність цих сум рядкам декларації (рядки 20.2.1 та 20.2.2 відповідно) свідчить про порушення вимог Порядку № 21, а отже, про відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування. В такому випадку платник податку має подати уточнюючий розрахунок за звітний період, в якому допущено помилки, та зменшити суму, заявлену до бюджетного відшкодування, в повному обсязі.
За перші чотири місяці 2025 року власники нерухомості сплатили 4,32 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 17,8 % більше, ніж торік. У січні – квітні 2024 року сплатили 3,67 млрд грн.
Топ-платників:
- Київ – 911,6 млн грн;
- Київська область – 434,5 млн грн;
- Дніпропетровська – 428 млн грн;
- Львівська – 408,6 млн грн.
Цей податок сплачують фізичні особи – власники:
- квартир понад 60 кв. м;
- будинків понад 120 кв. м;
- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.
У 2025 році українці сплачують податок за 2024 рік.
Хочете дізнатися, скільки платити?
Скористайтеся онлайн-калькулятором на сайті ДПС.
https://tax.gov.ua/calculator/realty
Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».
Виявили розбіжності щодо нарахованої суми – зверніться до Центрів обслуговування платників та проведіть звірку.
Як розраховується податок, хто звільнений від його сплати, які об’єкти нерухомості не оподатковуються читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/861135.html.
Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн-навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno.
Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Зокрема, пошук та ідентифікація в автоматизованих системах контролюючих органів здійснюється за певним кодом (код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи – РНОКПП).
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Інструкція НБУ № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. В такому випадку платіжна інструкція, крім обов'язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції НБУ № 163, повинна містити реквізит «Код фактичного платника».
Приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції наведено у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Роз’яснення за «круглим столом» для платників податків Широківської громади
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Фахівцями Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків Широківської ТГ щодо новацій та актуальних питань податкового законодавства.
На початку заходу податківці проінформували присутніх про правила звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, ветеранів та роботу гарячої лінії ГУ ДПС у Дніпропетровській області для вирішення нагальних питань.
Звернули увагу на інформаційні кампанії від Державної податкової служби - Національну стратегію доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) щодо удосконалення процедур податкового адміністрування.
Детально зупинились: на обов’язку використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/ програмних РРО та нову форму фіскального чеку; на умовах отримання податкової знижки; на інформаційних ресурсах від ДПС (субсайт ГУ ДПС у Дніпропетровській області, сторінка Фейсбук, електронна скринька
Наголосили платникам на важливість офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та своєчасної сплати податків, зборів, платежів до бюджетів.
Під час заходу надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх, роздали друковану продукцію інформаційного характеру.
03.06.2025 на базі Комунального закладу освіти «Криворізький професійний гірничої-технологічний ліцей» Дніпропетровської обласної ради» проведено зустріч із активною молоддю району з метою отримання пропозицій від учнівської та студентської молоді щодо оновлення Програми реалізації молодіжної політики «Нова генерація - перспектива та успіх Кривбасу». На заході були присутні: заступник голови районної в місті ради з питань діяльності виконавчих органів Наталя Стрига, керівник закладу Тетяна Стойчик, представники закладів передвищої фахової та професійно-технічної освіти,відділу у справах сімʼї, молоді та спорту виконкому Покровськоі районної в місті ради, молодіжного активу району.
З презентацією перед молоддю виступив Ілля Лисоконь - голова Молодіжного виконкому м. Кривого Рогу.
Літо – час творчості, натхнення та незабутніх емоцій! Заклади культури району підготували багато цікавих заходів для дітлахів на відпочинкових майданчиках. Сьогодні в палаці культури «Центральний» пройшла ігрова розважальна програма «Супер-літо», в дитячий бібліотеці №13 в співпраці з музичною школою №8 відбувся творчих захід «Мрії щасливих», а дитяча бібліотека №19 порадували відвідувачів бібліотечною пригодою «Читаємо, граємо, відкриваємо!». Разом робимо літо яскравим!
03.06.2025 на території парку «Театральний» відбулась міська гра з елементами туризму для опікунських, прийомних сімей, дитячих' будинків сімейного типу «Здоровому місту - здорова сімʼя». Від Покровського району були представлені 2 команди-родини ДБСТ. Діти разом з батьками активно приймали участь у змаганнях, захопливо проходили спортивні естафети. Серед усих команд міста, команда Покровського району (ДБСТ Васильченко) посіла перше місце! Та отримала подарунковий сертифікат, солодощі та інші подарунки. Вітаємо дітей з завершенням навчального року та бажаємо гарного відпочинку влітку!
04.06.2025 згідно графіку головними спеціалістами відділу розвитку підприємництва виконкому Покровської районної в місті ради проведено плановий рейд щодо ліквідації стихійної торгівлі (торгівлі в невстановлених місцях) по вул. Щепкіна, буд. 2,4,6 територія біля ринку «Північний», встановлено осередки стихійної торгівлі непродовольчими товарами домашнього вжитку громадянами, швидкопсувними продуктами харчування не виявлено.
З громадянами проведено інформаційно – роз’яснювальну роботу щодо заборони стихійної торгівлі та відповідальності за порушення вимог діючого законодавства.
Рейди тривають.
04.06.2025 відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому розглянуто 19 питань, а саме:
Спірні питання розглядалися у присутності заявників, повнолітніх зацікавлених осіб. При прийнятті рішень, члени комісії керувалися чинним законодавством та виключно інтересами дітей.
05.06.2025 року в рамках «чистого четверга» підприємці Покровського району, в черговий раз, долучилися до прибирання власних об’єктів бізнесу.
Суб’єкти господарювання проводять роботи з благоустрою території, ремонту фасадів об’єктів бізнесу та торгово-зупиночних комплексів, косять траву. Дякуємо нашим підприємцям за небайдужість та збереження навколишнього середовища, підтримання порядку. Просимо з розумінням віднестись до чистоти навколо Ваших об’єктів бізнесу, своєчасно проводити прибирання території від вуличного сміття та відходів з площі зелених насаджень.
05.06.2025 спеціалістами служби у справах дітей разом з представниками поліції, була організована та проведена інформаційна зустріч з дітьми на літніх дитячих майданчиках при Криворізькій гімназії № 46 Криворізької міської ради на тему: «Безпечна поведінка під час літніх канікул».
Під час зустічі було охоплено 18 дітей. Діти мали змогу відчути себе інспекторами поліції, а саме приміряти шолом, броніжилет, та посидіти в патрульній машині. Також було переглянуто відеоролик щодо дотримання правил безпеки під час прогулянок на вулиці та перебування вдома під час літніх канікул.
Сьогодні з метою підвищення рівня інформованості населення з актуальних питань сьогодення, було проведено семінар-нараду з головами квартальних комітетів району.
У нараді взяли участь представники виконкому районної в місті ради, відділу обслуговування громадян №16 Головного управління Пенсійного фонду України, представники КП «Кривбасводоканал», Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», ТОВ «Екоспецтранс», дільничні офіцери відділу поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області.
Під час наради були розглянуті питання про популяризацію сімейних форм виховання, призначення субсидій та пільг громадянам, надання комунальних послуг сектору індивідуальної забудови.
Присутні голови квартальних комітетів мали змогу озвучити нагальні проблеми та отримати відповіді щодо їх вирішення.
06 червня 2025 року на базі Криворізького ліцею №49 Криворізької міської ради службою у справах дітей взята участь у нараді відділу освіти з заступниками директорів закладів загальної середньої освіти
Службою у справах дітей були висвітлені питання:
- щодо своєчасного виявлення, оперативного взаємоінформування щодо дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- популяризації патронату над дитиною та сімейних форм виховання;
- проведення просвітницько-профілактичних заходів на дитячому майданчику влітку 2025 року.
Спеціалістами відділу освіти розглянуті питання організації роботи літніх дитячих майданчиків з дотриманням безпекових заходів в умовах воєнного стану.
Сьогодні в Криворізькій гімназії №32 відбулося відкриття меморіальної дошки Михайлу Молдовану. Щирий, добрий, надійний, завжди готовий прийти на допомогу. Так він і став на захист Батьківщини — без вагань, з відкритим серцем і вірою в Перемогу.
У церемонії відкриття взяли участь рідні військового, голова районної в місті ради Андрій Соколовський, духовенство, педагоги, учні та мешканці мікрорайону.
Слова вдячності лунали сьогодні на честь Михайла Молдована, а квіти – як символ пошани та визнання лягли до меморіальної дошки.
Вічна пам’ять.
Герої не вмирають!
Сьогодні в музичній школі №14 відбувся особливий захід — вручення свідоцтв про закінчення навчання нашим талановитим випускникам!
Це не просто церемонія — це підсумок багатьох років наполегливої праці, натхнення, успіхів і подоланих труднощів.
Ми щиро пишаємося кожним випускником і бажаємо впевнених кроків на подальшому творчому шляху!
Проведені роботи з прибирання та підмітання випадкового сміття, прибордюрної частини, очищення опор від об'яв на території району.
Дякуємо Вам за чисті вулиці району!!!
У пожеже небезпечний період, який зазвичай триває з весни до осені, потрібно дотримуватися певних правил поведінки для запобігання виникненню пожеж в лісах, сільгоспугіддях та екосистемах області.
Протягом пожеже небезпечного періоду забороняється:
несанкціоноване спалювання на відкритих територіях сміття, сухої трави, пасовищ, стерні, поживних залишків, тощо;
створення на території населених пунктів звалищ горючих відходів, стихійних сміттєзвалищ побутових і виробничих відходів, насамперед у лісових масивах, лісосмугах, сільгоспугіддях і прилеглих до них територіях;
несанкціоноване випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою та іншою природною рослинністю або її залишків, опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях;
розведення багать у лісових масивах і рекреаційних зонах (крім спеціально облаштованих місць і обладнаних територій зеленого відпочинку), а також випалювання стерні, сухої рослинності та сміття на землях лісового фонду, сільгоспугіддях, лісосмугах та вздовж доріг.
Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків.
У разі виникнення пожежі в лісових масивах, на відкритих територіях, негайно повідомляти про це лісогосподарські підприємства, територіальні підрозділи ДСНС України, місцеві органи влади
ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ “101”
10.06.2025 спеціалістами служби у справах дітей спільно з представниками Патрульної поліції та представником товариства червоного хреста України була організована та проведена інформаційна зустріч з дітьми на літньому дитячому майданчику при Криворізькій гімназії № 62 Криворізької міської ради на тему: «Безпечна поведінка під час літніх канікул». Під час зустрічі було охоплено 30 дітей. Діти мали змогу переглянути відеоролик щодо дотримання правил безпеки під час прогулянок на вулиці та перебування вдома під час літніх канікул. Приділено особливу увагу проведенню навчання з дітьми щодо надання першої допомоги.
Пекельно боляче втрачати тих, хто віддав своє життя за наше мирне небо, за можливість жити, навчатися й працювати. Ми у вічному боргу перед кожним захисником, чия хоробрість та самопожертва стала фундаментом нашої свободи. Сьогодні в Криворізькій гімназії №36 відбулося відкриття двох меморіальних дощок в пам'ять колишніх випускників гімназії Тараса Шевченка та Володимира Щабельського. На заході були присутні рідні загиблих, друзі, голова Покровської районної в місті ради Андрій Соколовський, педагоги, учні, духовенство, громадськість. Віднині ці меморіальні дошки будуть нагадувати учням про мужність, самопожертву та справжню любов до Батьківщини. Вічна пам’ять і слава нашим мужнім оборонцям!
Сьогодні до музичної школи №2 завітали дітлахи з літнього майданчику дитячого розвитку Криворізької гімназії №46. Маленькі глядачі мали змогу насолодитися концертом та виставкою. Атмосфера була наповнена творчістю та яскравими емоціями. Вихованці музичної школи подарували дітлахам трішки чарівного настрою та надихнули їх на творчість. Дякуємо всім, хто долучився – і глядачам, і нашим талановитим юним артистам!
Сцена палацу культури «Центральний» - те місце де музика, танець та театр моди зливаються в одне ціле! Три колективи — три грані таланту — одна сцена! Відбувся звітній концерт неймовірних колективів: Студія танцю “ПЕРСОНА” Школа моделей “ВІТРАЖІ” Вокальний гурт “СТОЖАРИ” Кожен виступ — окрема історія, окремий настрій. Кожна грань таланту засяяла по-своєму — і разом вони створили магію, яку глядачі запам’ятають надовго. Вітаємо колективи із завершення творчого сезону!
09.06.2025 спеціалістами служби у справах дітей разом з представниками Патрульної поліції, була організована та проведена інформаційна зустріч з дітьми на літньому дитячому майданчику при Криворізькій гімназії № 52 Криворізької міської ради на тему: «Безпечна поведінка під час літніх канікул». Під час зустічі було охоплено 22 дитини. Діти мали змогу переглянути відеоролик щодо дотримання правил безпеки під час прогулянок на вулиці та перебування вдома під час літніх канікул. Особлива увага була направлена на те, що дітям необхідно сформувати культуру безпечної поведінки, із засвоєним алгоритмом дій в умовах конкретної надзвичайної ситуації.
Сторінка 42 із 43